| Педологія | Педологія — в буквальному розумінні слова — наука про дітей, фактично
— сукупність психологічних, анатомофізіологічних,
біологічних, соціологічних концепцій психічного й фізичного розвитку
дітей і молоді. Виникнення П. було зумовлене проникненням у психологію і педагогіку еволюційних ідей і розвитком прикладних
галузей психології і експериментальної педагогіки. Основоположник П. —
американський психолог С. Холл. У 1899 в Чикаго заснував першу педологічну лабораторію. На початку XX ст. П. дістала значне поширення в країнах Європи. Проблеми
П. досліджували Е. Мейман — у Німеччині; А. Біне — у Франції; Піццолі — в Італії; В. М. Бехтерєв, Ґ. І. Россолімо, О.
П. Нечаєв — у Росії та ін. Позитивним у П. було перенесення психологічного
експерименту з" лабораторії до школи,
що сприяло побудові навчально-виховної
роботи на основі вивчення дитини, її вікових і психологічних особливостей, умов життя. Разом з тим П.
ґрунтувалася на визнанні фаталістичної
зумовленості долі дітей біологічними й соціальними факторами, впливу
спадковості й середовища, які вважалися незмінними. Головним способом вивчення
дітей вважалися тестові випробування, за допомогою яких визначався
"розумовий вік" і "коефіцієнт розумової обдарованості". П. була піддана різкій критиці в
постанові ЦК ВКП(б) від 4 липня 1936. Ця критика супроводжувалася запереченням
усього позитивного, що було зроблено прихильниками П., і зрештою призвело до
істотної недооцінки проблеми вікового розвитку й вікових особливостей, завдало
шкоди розвитку дитячої психології і педагогіки. |
