| Педагогіка особистості | Педагогіка
особистості — течія в німецькій педагогіці, яка виникла наприкінці XIX ст. Головні її представники Г. Гаудіґ, Е. Лінде, Е. Вебер важливим завданням виховання вважали формування особистості
на основі високорозвинутої розумової
самостійності. У зв'язку з цим особливого значення вони надавали
навчанню дітей найбільш раціональним методам
розумової праці. Значною заслугою Гаудіґа і
його співробітника О. Шейбнера було детальне опрацювання методики
навчання дітей прийомам розумової праці, вмінню спостерігати, вести бесіду,
переказувати зміст прочитаного, самостійно
готувати доповіді тощо. В навчальному процесі, організованому в дусі П.
о., центр ваги переносився з діяльності вчителя на діяльність учня, однак при
збереженні провідної ролі учителя. |
