ЕЛЛІНІСТИЧНА ОСВІТА, Еллінізм (грец. Ěλληνμός , від ‘Ěλλην – еллін, грек) – умовна назва періоду країни Східного Середземномор'я з часу завоювань Олександра македонського (334-323 до н. е.) до підкорення цих країн Стародавнім Римом (завершилося 30 до н. е.). Зростання виробничих сил після греко-македонського задоволення значною мірою сприяло дальшому розвитку наук і шкільної освіти. Поряд з мусичними школами в епоху Е. виникли граматичні , де викладалися мови й література, музика, елементи математики та астрології. Змінився й характер гімнасіїв . У них гімнастичне виховання відійшло на задній план, а його місце зайняла поглиблена теоретична підготовка. Ефебія в цей період втратила військовий характер і перетворилася на своєрідну вищу школу.