ЗАОЧНА ОСВІТА - середня або вища освіта, яку дістають, як правило, без відриву від виробництва, в основному шляхом самостійних занять за встановленими навчальними планами й програмами. З.о. буває: загальною середньою (заочні загальноосвітні школи), середньою спеціальною (заочні відділення відповідних середніх спеціальних навчальних закладів), вищою (заочні відділення вузів або спеціальні заочні інститути).Спеціальна середня й вища З.о. є однією з форм підготовки чи підвищення кваліфікації спеціалістів для різних галузей народного господарства й культури. Ідея організації З.о. виникла в ХІХ ст. майже одночасно в різних країнах - Великобританії, Німеччині, Росії, США та ін. З.о. передували різні види самоосвіти з використанням спеціальних підручників, посібників, журналів. Система З.о. : формується й розвивається на основі спеціально створених методичних центрів - заочних шкіл, курсів, заочних відділень вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Такі центри організують опрацювання навчальних планів, програм, методичної літератури та інших посібників, здійснюють поточний контроль за навчальною діяльністю заочників, приймають екзамени. У 70-х роках традиційна З.о. почала замінюватися в Україні очно-заочною з використанням сесійного режиму. Основною сферою застосування З.о. в 50 - 70-х роках поступово ставала система вищої і середньої спеціальної школи.