| ЕМПІРИЧНА ПСИХОЛОГІЯ | ЕМПІРИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – один з основних напрямків психології Х VIII – XIX ст. Ґрунтувалася на чуттєвому „досвіді” на противагу умоглядній, раціональній психології.
Представники Е. п. (Д. Гартлі, Дж. С. Міль, Г. Спенсер та ін.) вважали предметом психології дослідження явищ свідомості, а методом психології – самоспостереження.
Тепер термін „Е. п.”вживається в трьох основних значеннях:
- для позначення психологічних напрямів і шкіл, що підкреслено орієнтуються на здобуття фактів, розглядаючи це як передумову формулювання будь-яких теоретичних висновків;
- для позначення напрямків, що ґрунтуються на фактичному матеріалі, одержаному поза експериментальним шляхом;
- для виділення концепцій, підходів, які принципово уникають теоретичних узагальнень.
|
Глосарій