Адлер (Adler) Альфред (7.ІІ.1870 – 28.V.1937) –австралійський психіатр, психолог, педагог, засновник системи індивідуальної психології. Лікар за освітою, А. був з 1915 доцентом Віденського університету, з 1929 – професор психології Колумбійського університету (Нью-Йорк). На початку своєї діяльності А. виступав як учень і послідовник З.Фрейда, однак у 1912 заявив про свій вихід від психоаналізу і створив власну школу так званої індивідуальної психології, в якій підкреслювалася роль соціальних факторів і педагогічного впливу у формування особистості. Свої погляди, що сформувалися під час клінічних спостережень за пацієнтами з відхиленнями від норми, переніс на всіх людей. За А., людина – біологічно найменш пристосована істота, якій властиве постійне «почуття неповноцінності»; тому весь процес формування особистості, її характеру здійснюється через механізм компенсації первинного почуття неповноцінності. У процесі цієї компенсації реалізується дві основні тенденції – «прагнення до влади» і «прагнення до спільності». Завдяки правильному педагогічному впливові вважав А., «основні тенденції» взаємно зрівноважуються, в разі неправильного – відчуття неповноцінності служить основою для розвитку неврозів. Концепція А. була популярною в Австрії та Німеччині в 20-30-ті роки ХХ ст.