ЄПАРХІАЛЬНІ УЧИЛИЩА – середні жіночі навчальні заклади в Росії до 1917 року. Були напівзакритими навчальними закладами. Призначалися єпархіальні училища головним чином для навчання й виховання дочок православного духівництва. Єпархіальні училища перебували у віданні Сидону. Дочки священників навчалися безплатно, дівчата інших станів – за плату. Строк навчання – шестирічний. Навчальний курс був близьким до курсу жіночих гімназій. Випускниці єпархіальних училищ мали право та звання домашнього вчителя, а також учителя початкових шкіл (з 1884 – церковнопарафіяльних). З 1900 при училищах було відкрито спеціальний, сьомий, педагогічний клас. При деяких єпархіальних училищах діяли початкові школи, в яких вихованки старших класів проходили педагогічну практику.