|
|
|
Додати Слово |
|
| Т |
| Сторінок: 1 |
| Тагор (Tagore) Рабіндранат | Тагор
(Tagore) Рабіндранат (Тхакур Робіндронатх; 7.V. 1861, Калькутта — 7.VІІІ.1941, там само) —
індійський письменник, філософ,
громадський діяч, педагог.
Педагогічна система Т. ґрунтувалася на народній педагогіці стародавньої Індії і використовувала
прогресивні ідеї зарубіжних мислителів і
педагогів. У 1901 Т.
відкрив школу-інтернат, де прагнув реалізувати свої соціально-педагогічні ідеали. В 1921 організував
Інститут сільськогосподарських
перетворень, вечірню й
ремісничу школи. У своїй школі Т. прагнув поєднати розумове, фізичне, трудове, моральне й естетичне виховання. Т. створив для школи низку
нових підручників. В 1919 Т. перетворив
свою школу в національний університет,
який з 1951 діє як Центральний
державний університет Індії. |
| | |
| Такт педагогічний | Такт
педагогічний, тактовність педагогічна (від лат. tactus — дотик, відчуття,
почуття) — почуття міри в застосуванні засобів педагогічного впливу на дітей. Проявляється в умінні вчителя поводитися належним чином,
просто й переконливо розмовляти з
вихованцями, поважати їхню гідність,
ставити розумні й педагогічно обґрунтовані
вимоги. Основою Т. п. є глибоке
знання психології дітей,
індивідуальний підхід у навчанні й вихованні. Прояв Т. п. — важлива умова формування авторитету вчителя,
одне з джерел сили й ефективності його впливу на дітей. |
| | |
| Таланчук Петро Михайлович | Таланчук
Петро Михайлович (нар. 1.VІІ.1938, с. Гор-Косівка Київської обл.)
— український учений у галузі приладобудування, педагог, дійсний член
АПН України з 1992. В 1988—1992 — ректор Київського політехнічного інституту;
в 1992—1994 — міністр освіти України, з 1994 — професор Національного
технічного університету ("Київський політехнічний інститут"). |
| | |
| Талмуд-Тора | Талмуд-Тора
(від давньоєвр. талмуд —
навчання, вивчення і тора — вчення, закон;
п'ятикнижжя) — релігійне єврейське училище для сиріт і дітей бідняків. Т.-т.
були засновані в XVI ст. в
Римі, Амстердамі, Кракові та інших містах і перебували під контролем релігійних
громад і рабинів. Навчання в них було безплатним. Кошти на утримання училищ
давали релігійні громади та особливі братства.
В Т.-т. діти навчалися давньоєврейської мови, вивчали Біблію і Талмуд. Досягши 14-річного віку, найздібніші учні вступали
до вищого духовного училища — єшибот. У Російській імперії Т.-т. існували до
1917. |
| | |
| Театр ляльок | Театр
ляльок — театральне видовище для дітей, в якому діють ляльки, що рухаються за
допомогою акторів. Відомості про Т. л. зустрічаються в античній літературі. З
давніх часів лялькові вистави відомі також на Сході (Китай, Японія, Індія,
Індонезія). Великого поширення Т. л. набув в Україні та в Білорусі у XVIII—XIX ст. (вертеп). В Україні Т. л. є у всіх обласних
центрах, а також у Кривому Розі. |
| | |
| Театр Юного Глядача | Театр
Юного Глядача (ТЮГ)
— професійний театр, що ставить п'єси для дітей та
юнацтва. Виник на початку XX ст. як аматорський. В Україні перший ТЮГ створено
1924 в Києві. ТЮГи працюють також у Львові, Макіївці, Харкові. В 1981
засновано Сумський театр для дітей та юнацтва. ТЮГи діють у тісному контакті з
науково-педагогічними закладами і школою. |
| | |
| Театральна освіта | Театральна
освіта — професійна підготовка акторів,
режисерів, художників театру, працівників
постановочної частини; система відповідних навчальних закладів. Перші згадки
про Т. о. в Європі датуються І ст. до н. є. (Рим, школа Росція), у країнах
Сходу — VIII ст. н. є. (Китай). В епоху Відродження Т. о. здобували
безпосередньо в театрах. Українська школа Т. о. формувалася М. Щепкіним у
театрах Харкова і Полтави. В Україні початкову Т. о. здобувають у театральних
відділеннях дитячих шкіл мистецтв. Акторів драми й театру ляльок готують у
Дніпропетровському театральному училищі, акторів драматичного театру і кіно,
режисерів, театрознавців, кінознавців — у Київському інституті театрального
мистецтва імені І. Карпенка-Карого та Харківському інституті мистецтв імені І.
Котляревського. Оперних співаків випускають Національна музична академія імені
П. І. Чайковського (Київ), Вищий музичний інститут імені М. Лисенка (Львів),
Одеська і Донецька консерваторії, артистів балету — Київське хореографічне
училище. |
| | |
| Тезаурус | Тезаурус
—
сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом.
Т. відображає обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет свого
дослідження. В системі Т. будь-якої науки, в тому числі й педагогіки,
відбуваються постійні зміни: творення нових понять, поглиблення й розширення
сфери застосування наукового лексикону. У вузькому розумінні Т. — словник, що
відображає смислові зв'язки між словами певної мови, сукупність термінів, які
належать до однієї чи кількох галузей знань зі встановленими між термінами
зв'язками. |
| | |
| Теїзм | Теїзм
— релігійний світогляд, в основі якого лежить розуміння
Бога як верховної істоти, що створила світ і втручається в його життя. На
відміну від пантеїзму, який ототожнює
Бога з природою, Т. проповідує існування Бога поза світом і над ним. Т.
лежить в основі всіх сучасних релігій, особливо християнства, іудаїзму, ісламу. |
| | |
| Теорія відмирання школи | Теорія відмирання
школи - течія
в радянській педагогіці, яка дістала певне поширення наприкінці 20-х років Представники
Т. в. ш. — керівники Інституту методів шкільної роботи в Москві (М.
В. Крупеніна, В. Н. Шульґін) вважали, що в радянському суспільстві сфері впливу
педагогіки має бути розширена, що підростаюче покоління
покликане брати активну участь у творчій праці народу, й виступали за
навчання "на власному досвіді",
протиставляли життєвий досвід систематичній
науковій освіті і школі. Вони твердили, що
в комуністичному суспільстві з відмиранням
держави відімре й школа, а виховання й навчання підростаючого покоління
здійснюватимуться в
різних формах позашкільної роботи. У зв'язку з цим заперечувалась необхідність
систематичного вивчення основ наук, пропонувалося відмінити шкільні програми, підручники й класно -урочну систему, недооцінювалася роль учителя. Т. в.
ш. була засуджена комуністичною партією як
антинаукова, яка веде до руйнування школи. |
| | |
| Теорія інформації | Теорія
інформації — загальна
теорія зв'язку, яка розглядає способи оцінки кількості шкільної інформації, що
передається каналами зв'язку або зберігається в пам'яті (запам'ятовуючих
пристроях). Під інформацією розуміються будь-які відомості, які
є об'єктом передавання, зберігання, перетворення. |
| | |
| Теорія матеріальної освіти (Г. Спенсер) | Теорія
матеріальної освіти(Г. Спенсер) — базується на філософії емпіризму і стверджує, що джерелом знань є безпосередній людський досвід. Тому треба учнів озброювати природничо-науковими знаннями, а в ролі критерію для відбору змісту освіти брати рівень його практичної придатності для життя й діяльності в майбутньому. |
| | |
| Теорія пізнання | Теорія
пізнання, гносеологія, епістемологія — вчення про природу пізнання і його
можливості, основні закономірності пізнавального процесу, про форми й методи
пізнання людиною навколишньої дійсності,
про умови достовірності й істинності пізнання. Т. п. має величезне
значення у формуванні наукового мислення, в розвиткові творчого підходу до
розв'язання як практичних, так і теоретичних проблем. У школі важливо й необхідно
добиватися того, щоб діти навчилися свідомо користуватися історично
виробленими формами і прийомами пізнавальної діяльності, могли правильно застосовувати
наукові принципи й методи під час пояснення явищ природи, життя людського суспільства й духовного світу
людини. Процес навчання в школі повинен формувати в учнів основи наукового
мислення. |
| | |
| Теорія формальної освіти | Теорія
формальної освіти (Локк,
Песталоцці, Кант, Гербарт) — базується на філософії
раціоналізму. Вона стверджує, що джерелом знань є розум і що знання
породжуються лише самим суб'єктом пізнання, самостійністю його розуму. Тому найважливіше завдання освіти полягає
не в озброєнні учнів фактичними знаннями, а в розвитку їхнього розуму, тобто здатності до аналізу, синтезу, логічного
мислення тощо. |
| | |
| Термен (Тerman) Льюїс Медісон | Термен (Тerman) Льюїс Медісон (15.І.1877 — 21.ХІІ.1956) —
американський психолог і педагог, автор основного американського варіанта
системи тестів Біне—Сімона (Термен-Станфордська шкала), призначеного для
вивчення розумових здібностей дітей. У 20-х
роках під керівництвом Т. проведено тривалі дослідження обдарованості. Теорія "розумової
обдарованості" Т. істотно вплинула на організацію американської школи
(створення спеціальних шкіл для обдарованих дітей). |
| | |
| Тест | Тест (англ. test — випробування) — система прийомів для
випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини;
завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних
знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик —
інтересів, емоційних реакцій тощо. На відміну від інших типів наукових
досліджень Т. характеризуються такими особливостями: 1) відносною простотою
процедури й необхідного обладнання; 2) безпосередньою фіксацією результатів; 3) можливістю використання як
індивідуально, так і для цілих груп; 4)
зручністю математичної обробки; 5) короткочасністю; 6) наявністю
встановлених стандартів (норм). Неодмінними для здійснення дослідження за
допомогою тестування є обов'язковий для всіх досліджуваних комплекс
випробувальних завдань; наявність стандартної системи оцінювання, використання
при оцінюванні спеціально розроблених кількісних норм, за які правлять середні
показники виконання даного Т.
представницькою добіркою піддослідних за певною віковою, статевою або
професійною категорією та ін. Тестові оцінки мають відносний характер. Вони
вказують лише на місце, яке посідає досліджуваний щодо відповідної норми.
Розрізняють Т. успішності, тобто знань, умінь і навичок; Т. здібностей; Т. особистісні.
Т. почали застосовувати з 1864 у Великобританії; термін "тест"
запровадив американський психолог Дж. Кеттел (1890). Значного поширення набули
Т. у психотехніці. Системи Т. базуються на різних теоретичних засадах. |
| | |
| Техніка педагогічна | Техніка
педагогічна — комплекс знань, умінь і навичок, необхідних педагогу для
чіткої й ефективної організації навчальних занять, ефективного застосування на
практиці обраних методів педагогічного впливу як на окремих учнів, так і на
дитячий колектив у цілому. Складові елементи Т. п. — володіння мистецтвом
спілкування з дітьми, вміння керувати своєю
увагою та увагою дітей; здатність за зовнішніми ознаками поведінки
дитини визначати її душевний стан; почуття
темпу в педагогічних діях тощо. Велику групу умінь і навичок Т. п.
становлять прийоми виразного показу (демонстрації)
учителем певних почуттів, свого суб'єктивного ставлення до тих чи інших
дій дітей або проявів ними моральних якостей. Важливе значення для Т. п. має
оволодіння культурою мови. |
| | |
| Технічні училища | Технічні
училища — навчальні заклади системи професійно-технічної освіти. Готують
кваліфікованих робітників більш як з 600 професій для різних галузей народного
господарства з числа випускників середніх
загальноосвітніх шкіл. Створені
1954. В 1959—1964 їх було реорганізовано в міські й сільські професійно-технічні
навчальні заклади. З 1966 Т. у. створено при великих промислових підприємствах, будівельних та інших організаціях. |
| | |
| Технологія навчання | Технологія
навчання (з грец. — мистецтво слова, навчання) — за означенням ЮНЕСКО,
це в загальному розумінні системний метод створення, застосування й
визначення всього процесу навчання і засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії,
який ставить своїм завданням оптимізацію освіти. Т. н. також часто трактують як галузь застосування системи наукових
принципів до програмування процесу навчання й використання їх у навчальній
практиці з орієнтацією на детальні цілі навчання, які допускають їх оцінювання.
Ця галузь орієнтована в більшій мірі на учня, а не на предмет вивчення, на
перевірку виробленої практики (методів і техніки навчання) в ході емпіричного
аналізу й широкого використання аудіовізуальних засобів у навчанні, визначає
практику в тісному зв'язку з теорією навчання. |
| | |
| Тимківський Ілля Федорович | Тимківський Ілля Федорович (26.УІІ.1773, м. Переяслав —
27.11.1853, с. Туранівка Сумської обл.) — український і російський педагог,
письменник і освітній діяч. Дядько М. О. Максимовича. Закінчив Київську
академію (1789) і Московський університет (1797). Брав активну участь у заснуванні Харківського університету, до 1811
викладав у ньому право, історію і словесність, з 1805 — доктор права
Московського і Харківського університетів.
З 1803 одночасно був куратором Харківського навчального округу.
Виступав за демократизацію освіти й виховання. При сприянні Т. відкрито
гімназії і повітові училища в Харкові, Чернігові, Катеринославі (тепер Дніпропетровськ),
Воронежі, Новгороді-Сіверському та Одесі. В
1825—1838 —директор Новгород-Сіверської гімназії. Т. вплинув на
формування педагогічного й наукового світогляду К. Д. Ушинського, який закінчив
цю гімназію. |
| | |
| ТИМУРІВЦІ | ТИМУРІВЦІ
— школярі, учасники дитячого руху в СРСР по наданню допомоги ветеранам
Великої Вітчизняної війни і праці, пенсіонерам похилого віку, багатодітним
матерям. Рух виник, поширився на початку
40-х років під впливом повісті А. Гайдара "Тимур і його
команда" (1940). |
| | |
| Тиріп (Туrs) Мирослав | Тиріп (Туrs) Мирослав (17.ІХ.1832, Дечін, Чехія — 8.УШ.1884) — чеський педагог. В
1862 створив у Празі першу масову фізкультурну організацію — гімнастичне
товариство "Сокіл" (керував ним до кінця життя), принципи роботи
якого дуже поширилися. З 1881 викладав у
Празькому університеті. Займався проблемами фізичного та естетичного
виховання. |
| | |
| Тифлографіка |
Тифлографіка — теорія побудови рельєфних малюнків і креслень, які
використовують для навчання
сліпих малюванню та кресленню або з метою унаочнення навчального матеріалу з інших
предметів. У школах для сліпих рельєфне малювання і креслення виконуються за
допомогою тифлографічних приладів, які дають змогу учням одержувати на папері
або планшеті з спеціальним мастиковим покриттям зображення геометричних фігур,
різних предметів, графіків, схем, діаграм тощо. Див. також Тифлотехніка.
|
| | |
| Тифлопедагогіка | Тифлопедагогіка
— галузь дефектології, наука про особливості
виховання й навчання сліпих і слабозорих дітей. Основним завданням Т. є
розробка системи педагогічного впливу, спрямованої на всебічний розвиток учнів
з вадами зору, формування у них процесів компенсації сліпоти та корекції
вторинних відхилень, зумовлених зоровою недостатністю, а також підготовка їх до
суспільно корисної трудової діяльності. Т. досліджує питання організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі всебічного використання ними
збережених аналізаторів (слуху, дотику, залишкового зору); обладнання
педагогічного процесу спеціальними наочними посібниками й тифлотехнічними
приладами; психолого-педагогічні особливості дітей з вадами зору. |
| | |
| Тифлотехніка | Тифлотехніка
— розділ дефектології, що розробляє принципи
конструювання і використання технічних засобів (приладів, машин тощо) для
корекції й компенсації дефектів зору; сукупність цих технічних засобів.
Основний принцип конструювання Т. полягає у
компенсаторному використанні збережених аналізаторів (слуху, дотику,
залишкового зору). |
| | |
| Тітченер (Тitchener) Едуард Бредфорд | Тітченер (Тitchener) Едуард Бредфорд (11.І.1867, Чічестер, Великобританія — 3.VІІІ.1927, Ітака, США) — американський психолог, представник інтроспективної психології. В 1892—1927 —професор
Корнеллського університету, де створив великий центр експериментальної
психології. В 1904 заснував Товариство
експериментальної психології. Методом психології вважав самоспостереження. Належав до так званої структурної школи
(завдання психології вбачав у пошукові
елементарних психічних процесів і законів та сполученні їх у складні процеси).
Досліджував відчуття, увагу мислення,
розробляв прилади для психологічних експериментів. |
| | |
| Товариства народних університетів | Товариства
народних університетів — добровільні просвітницькі
організації в Російській
імперії. Створювалися з метою поширення серед
населенні наукових знань шляхом читання ні різних курсах лекцій з суспільних і природничих наук, організації бібліотек, видання науково-популярної літератури До
складу Т. н. у. входили професори вчителі,
лікарі, інженери, адвокати, як читали
лекції у створених товариствах народних університетах. В Україні Т. н. у, діяли
в Києві, Харкові, Катеринослав (тепер Дніпропетровськ) та інших місти У 1908—1909 царський уряд заборони діяльність
товариств. |
| | |
| Товариство педагогів-марксистів | Товариство
педагогів-марксистів — добровільне товариство,
створене 1929 у Москві при
Комуністичній академії. Розробляло проблеми
теорії і практики марксистсько-ленінської
педагогіки Головою товариства була
Н. К. Крупська Припинило
діяльність 1934. |
| | |
| Толерантність | Толерантність
(від лат. tolerans - терплячий) — терпимість до чужих душ і вірувань. |
| | |
| Толмен (Тоlman) Eдуард Чейс | Толмен (Тоlman) Eдуард Чейс (14.ІV.1886, Вест-Ньютон, шт. Массачусете — 19.ХІ.1959, Берклі,
шт. Каліфорнія) — американський
психолог, представник необіхевіоризму. На
протавгу біхевіоризмові слідом за
гештальтпсихологією відстоював
цілісність і цілеспрямованість актів поведінки
як таких, що включають мотив і мету, побудову й перевірку
гіпотез тощо. Т. розробив так звану
когнітивну теорію навчання і дослідив
феномен "латентного" (прихованого научіння). |
| | |
| Толстой Лев Миколайович | Толстой
Лев Миколайович (9.ІХ. Ясна
Поляна — 20.ХІ.1910, ст. Астапаво) —
російський письменник, який глибоко цікавився проблемами навчання і виховання. На власні кошти відкрив у 1859 в
Ясній Поляні школу для селянських дітей,
де перевірялися різні методи виховання
у процесі навчання, ідеї його концепції
вільного виховання. Основною думкою цієї концепції було переконання, що від народження в дітей немає негативних якостей і рис, вони виникають під впливом зовнішнього середовища й неправильного виховання. За Т., розвиток дітей —
процес самовільного розкриття їхніх
якостей при обережній допомозі
вчителя, який не має права "примусово"
впливати на формування поглядів своїх
вихованців. Видавав педагогічний журнал
"Ясна Поляна", в якому опублікував найважливіші свої педагогічні твори. Т. створив підручники: "Азбуку", "Нову Азбуку", "Курс арифметики" і
"Книгу для читання". |
| | |
| Томашевський (Тоmaszewski) Тадеуш | Томашевський
(Тоmaszewski) Тадеуш (нар. 12.VІІ.1910, Львів) — польський психолог. З 1949 професор Варшавського університету,
1950—1959 організував у Варшаві Інститут
педагогіки і був його першим директором;
1964—1970 — очолював Польське
психологічне товариство;
1968—1979 —директор Інституту психології у Варшаві; 1972—1979 очолював Комітет психологічних
наук Польської АН. Досліджує
проблеми загальної психології,
зокрема мислення і психологію
праці. |
| | |
| Топологічна психологія | Топологічна
психологія — напрям у психології, започаткований у 30-х роках XX ст. німецьким психологом К. Левіном. Намагаючись математично, графічно передати свою концепцію
"динамічного поля", за
якою особистість і середовище
створюють єдиний мотиваційно-силовий
комплекс, К. Левін вдався до принципів топології та векторного аналізу. Це була перша спроба запровадити математичні моделі в психологію. |
| | |
| Торндайк (Тhorndike) Едуард Лі | Торндайк (Тhorndike) Едуард Лі (31.VIII. 1874, Вільямсберґ, шт. Массачусетс — 9.VІІі.1949, Монгроз, Нью-Йорк) -американський психолог, член Національної АН США, з 1904 —-
професор Колумбійського університету.
Досліджував, головним чином,
проблеми порівняльної психології і
навчання. Т. радикально
змінив орієнтацію психології, вивчаючи взаємодію організму і середовища; один з попередників біхевіоризму. Праці Т., особливо
"Педагогічна психологія" (1903) значно вплинули на розвиток теорії і психології
навчання, в тому числі програмованого навчання. |
| | |
| ТРАПП (Тrаpp) Ернст Хрістіан | ТРАПП (Тrаpp) Ернст
Хрістіан (8.ХІ.1745 — 18.ІV.1818) — німецький педагог-філантропініст. Т. ряд років був керівником
і викладачем середніх шкіл; потім професором педагогіки в університеті в
Галлі. Т. є одним з найвизначніших теоретиків
філантропінізму. Він послідовно виступав за незалежність школи як від
церкви, так і від держави; був принциповим противником традиційної класичної
гімназії, вважав, що в школах основну увагу треба звертати не на вивчення
давніх мов, а на озброєння учнів корисними в житті знаннями. У своїй основній
праці "Досвід педагогіки" (1780) Т. намагався обґрунтувати теорію й
методику виховання за допомогою даних психології і фізіології. |
| | |
| Трентовський (Тrentowski) Броніслав Ферд | Трентовський
(Тrentowski) Броніслав Фердінанд (21.І.1808, м.
Ополе — 16.VІ.1869,
м. Фрайбург) — польський педагог і філософ, публіцист. Важливе значення
відводив освіті й вихованню польського народу в його боротьбі за свою
незалежність. Виховання, за Т., повинно робити людину справжнім господарем
власної долі. |
| | |
| ТРЕТЯК Олег Васильович | ТРЕТЯК
Олег Васильович (нар. 3.І.1942,
с. Дар'ївка Херсонської обл.) — український учений
у галузі радіофізики та електроніки, педагог, член-кореспондент АПН України з
1995. З 1990 завідував кафедрою, з 1992 —
проректор з навчальної роботи Київського Національного університету
імені Шевченка. Досліджує проблеми напівпровідникової електроніки і
організації ступеневої вищої освіти. |
| | |
| Тривіум | Тривіум (лат. trivium, букв. —
перехрестя трьох шляхів, від tres — три і via— шлях) — три гуманітарні науки: граматика, риторика й діалектика, що становили в середні віки перший і
головний цикл "семи вільних
мистецтв" і вивчалися на
артистичних (загальноосвітніх підготовчих)
факультетах університетів, у єзуїтських колегіумах тощо. |
| | |
| ТРОТЦЕНДОРФ | ТРОТЦЕНДОРФ
(Тrozendorf), справжнє прізвище
Фрідланд (Fridland) Валентин (14.ІІ.1490—26.ІV.1556) — німецький педагог-гуманіст, учень і послідовник Меланхтона. Очолюючи латинську школу, вперше запровадив шкільне
самоврядування. |
| | |
| Трофимов Юрій Леонідович | Трофимов
Юрій Леонідович (нар, 22.VІІІ.1944, м. Київ) — український психолог, член-кореспондент АПН України з 1994. З 1981 завідує кафедрою загальної та інженерної
психології Київського Національного університету імені Т. Шевченка. Досліджує
проблеми інженерної психології,
психології праці та економіки. |
| | |
| Трудова школа | Трудова
школа — реформаторська течія в педагогіці, представники
якої виступали за створення
навчальних закладів, в яких би навчання,
моральне, естетичне й фізичне виховання
поєднувалися з виробленням у дітей
трудових умінь, підготовкою їх до трудової діяльності. Виникла в період розвитку капіталізму на противагу існуючій
схоластичній системі навчання.
Ідея Т. ш. належить представникам
раннього утопічного соціалізму Т. Мору, Т.
Кампанеллі; думку про трудову
підготовку дітей висунув Я. А. Коменський;
Й. Г. Песталоцці зробив першу спробу поєднання розумової освіти дітей з
виробленням у них ремісничих навичок і забезпеченням фізичного розвитку. Деякі
ідеї Т. ш., що виявились у комплек-сній системі й методі проектів (Г. Кершенштейнер,
Дж. Дьюї), було застосовано в Німеччині, США та інших країнах. Розробці ідей
Т. ш. багато уваги приділяв К. Д. Ушинський. |
| | |
| Трудове виховання | Трудове
виховання — система виховних впливів, яка передбачає залучення дітей і
юнацтва з метою їх загального розвитку до трудової діяльності. Т. в.
притаманне всім історичним формаціям і є найстарішою формою виховання. Його
конкретний характер і місце в системі виховання визначаються конкретними
історичними умовами. В сучасній українській школі. Т. в. здійснюється багатьма
шляхами: у процесі вивчення загальноосвітніх предметів гуманітарного і
природничо-математичного циклів, на уроках трудового навчання, у процесі самообслуговування,
у позакласній і позашкільній роботі, в родині. |
| | |
| Трудове навчання | Трудове
навчання — 1) Важлива складова виховання дітей, підготовки їх до життя,
самостійної продуктивної праці. В психолого-педагогічному аспекті виділяються
вікові та індивідуальні можливості в оволодінні певними трудовими навичками і
вміннями, можливості в розвитку творчого мислення, творчого ставлення до
виконання різноманітних трудових завдань. Основна мета Т. н. — виробити в
учнів психологічну готовність до праці. 2) Навчальний предмет загальноосвітніх
і спеціальних шкіл, який виступає однією з найважливіших складових частин
системи політехнічної освіти і трудового виховання учнів. Зміст, форми й
методи Т. н. спрямовані на ознайомлення учнів з науковими основами техніки,
технології, організації та економіки виробництва. Завданням Т. н. є
забезпечення учнів системою знань, умінь і навичок, розвиток технічної творчості
і сільськогосподарського дослідництва, формування культури школярів. |
| | |
| Трудовий семестр | Трудовий
семестр — складова частина навчально-виховного процесу підготовки
спеціалістів у вищій школі та середніх спеціальних навчальних закладах.
Запроваджено 1958. Однією з форм комплексного виховання молоді стали
студентські загони. |
| | |
| Тулуб Олександр Данилович | Тулуб Олександр Данилович (1824, Полтавщина — 1872) —
громадський діяч, історик, педагог. В
40—70-х роках працював учителем у
різних містах України. Опублікував працю з історії Черкас, Златополя. |
| | |
| Тхоржевський Дмитро Олександрович | Тхоржевський Дмитро Олександрович
(нар. 18.VІ.1930,
м. Київ) —український педагог, дійсний член АПН України з 1994. З 1977 завідує кафедрою трудового навчання і
креслення Українського державного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Досліджує проблеми
трудового навчання і професійної підготовки учнів. |
| | |
| Тьютор | Тьютор (англ. tutor, від лат. tueor — спостерігаю, піклуюсь) – педагог - наставник в англійських "паблік скулз", старших класах граматичних шкіл і педагогічних коледжів. Т. призначаються з досвідчених викладачів цих шкіл; у навчальний час вони викладають предмет за своєю спеціальністю, після уроків — ведуть
виховну роботу з 5—10 чи 15 учнями. Під
їхнім керівництвом учні самостійно працюють над певними темами з предмета, який вивчається кожним учнем
у школі. Особливо широко так звана
тьюторіальна система застосовується
в англійських педагогічних коледжах, а також в Оксфордському і Кембриджському університетах, де вона виникла ще в XIV ст. Тьюторіальна система практикується
також і в деяких американських університетах, наприклад у Прінстонському,
Гарвардському та іноді в
коледжах. |
| | |
|
|
|
Глосарій