Friday, 14 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Т
Сторінок: 1
Слово Означення
Тагор (Tagore) РабіндранатТагор (Tagore) Рабіндранат (Тхакур Робіндронатх; 7.V. 1861, Калькутта — 7.VІІІ.1941, там само) — індійський пись­менник, філософ, громадський діяч, педагог. Педагогічна система Т. ґрунтува­лася на народній педагогіці стародавньої Індії і використовувала прогресивні ідеї зарубіжних мислителів і педагогів. У 1901 Т. відкрив школу-інтернат, де прагнув реалізувати свої соціально-педагогічні ідеали. В 1921 організував Інститут сіль­ськогосподарських перетворень, вечірню й ремісничу школи. У своїй школі Т. прагнув поєднати розумове, фізичне, тру­дове, моральне й естетичне виховання. Т. створив для школи низку нових підруч­ників. В 1919 Т. перетворив свою школу в національний університет, який з 1951 діє як Центральний державний універси­тет Індії.
 
Такт педагогічнийТакт педагогічний, тактовність педагогічна (від лат. tactus — дотик, від­чуття, почуття) — почуття міри в засто­суванні засобів педагогічного впливу на дітей. Проявляється в умінні вчителя по­водитися належним чином, просто й пе­реконливо розмовляти з вихованцями, поважати їхню гідність, ставити розумні й педагогічно обґрунтовані вимоги. Ос­новою Т. п. є глибоке знання психології дітей, індивідуальний підхід у навчанні й вихованні. Прояв Т. п. — важлива умова формування авторитету вчителя, одне з джерел сили й ефективності його впливу на дітей.
 
Таланчук Петро МихайловичТаланчук Петро Михайлович (нар. 1.VІІ.1938, с. Гор-Косівка Київської обл.) — український учений у галузі при­ладобудування, педагог, дійсний член АПН України з 1992. В 1988—1992 — ректор Київського політехнічного інсти­туту; в 1992—1994 — міністр освіти Ук­раїни, з 1994 — професор Національного технічного університету ("Київський по­літехнічний інститут").
 
Талмуд-ТораТалмуд-Тора (від давньоєвр. талмуд — навчання, вивчення і тора — вчення, закон; п'ятикнижжя) — релігійне єврей­ське училище для сиріт і дітей бідняків. Т.-т. були засновані в XVI ст. в Римі, Амстердамі, Кракові та інших містах і перебували під контролем релігійних гро­мад і рабинів. Навчання в них було без­платним. Кошти на утримання училищ давали релігійні громади та особливі братства. В Т.-т. діти навчалися давньоєв­рейської мови, вивчали Біблію і Талмуд. Досягши 14-річного віку, найздібніші учні вступали до вищого духовного учили­ща — єшибот. У Російській імперії Т.-т. існували до 1917.
 
Театр ляльокТеатр ляльок — театральне видовище для дітей, в якому діють ляльки, що ру­хаються за допомогою акторів. Відомості про Т. л. зустрічаються в античній літе­ратурі. З давніх часів лялькові вистави відомі також на Сході (Китай, Японія, Індія, Індонезія). Великого поширення Т. л. набув в Україні та в Білорусі у XVIIIXIX ст. (вертеп). В Україні Т. л. є у всіх обласних центрах, а також у Кри­вому Розі.
 
Театр Юного ГлядачаТеатр Юного Глядача (ТЮГ) — професійний театр, що ставить п'єси для дітей та юнацтва. Виник на початку XX ст. як аматорський. В Україні пер­ший ТЮГ створено 1924 в Києві. ТЮГи працюють також у Львові, Макіївці, Хар­кові. В 1981 засновано Сумський театр для дітей та юнацтва. ТЮГи діють у тіс­ному контакті з науково-педагогічними закладами і школою.
 
Театральна освітаТеатральна освіта — професійна підготовка акторів, режисерів, художників театру, працівників постановочної части­ни; система відповідних навчальних закладів. Перші згадки про Т. о. в Європі датуються І ст. до н. є. (Рим, школа Росція), у країнах Сходу — VIII ст. н. є. (Китай). В епоху Відродження Т. о. здо­бували безпосередньо в театрах. Україн­ська школа Т. о. формувалася М. Щепкіним у театрах Харкова і Полтави. В Ук­раїні початкову Т. о. здобувають у театральних відділеннях дитячих шкіл мистецтв. Акторів драми й театру ляльок готують у Дніпропетровському театраль­ному училищі, акторів драматичного театру і кіно, режисерів, театрознавців, кінознавців — у Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого та Харківському інституті мис­тецтв імені І. Котляревського. Оперних співаків випускають Національна музич­на академія імені П. І. Чайковського (Київ), Вищий музичний інститут імені М. Лисенка (Львів), Одеська і Донецька консерваторії, артистів балету — Київ­ське хореографічне училище.
 
ТезаурусТезаурус  — сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. Т. відображає обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет свого дослідження. В системі Т. будь-якої науки, в тому числі й педаго­гіки, відбуваються постійні зміни: тво­рення нових понять, поглиблення й розширення сфери застосування науково­го лексикону. У вузькому розумінні Т. — словник, що відображає смислові зв'язки між словами певної мови, сукупність термінів, які належать до однієї чи кількох галузей знань зі встановленими між термінами зв'язками.
 
ТеїзмТеїзм — релігій­ний світогляд, в основі якого лежить ро­зуміння Бога як верховної істоти, що створила світ і втручається в його життя. На відміну від пантеїзму, який ототож­нює Бога з природою, Т. проповідує існу­вання Бога поза світом і над ним. Т. лежить в основі всіх сучасних релігій, особливо християнства, іудаїзму, ісламу.
 
Теорія відмирання школиТеорія   відмирання   школи   - течія в радянській педагогіці, яка дістала певне поширення наприкінці 20-х років Представники Т. в. ш. — керівники Ін­ституту методів шкільної роботи в Москві (М. В. Крупеніна, В. Н. Шульґін) вважа­ли, що в радянському суспільстві сфері впливу педагогіки має бути розширена, що   підростаюче   покоління   покликане брати активну участь у творчій праці народу, й виступали за навчання "на власному досвіді",  протиставляли  життєвий досвід  систематичній  науковій  освіті і школі. Вони твердили, що в комуністичному суспільстві з відмиранням держави відімре й школа, а виховання й навчання підростаючого   покоління   здійснюватимуться   в   різних   формах   позашкільної роботи. У зв'язку з цим заперечувалась необхідність    систематичного    вивчення основ   наук,    пропонувалося   відмінити шкільні програми, підручники й класно -урочну   систему,   недооцінювалася роль учителя. Т. в. ш. була засуджена комуністичною партією як антинаукова, яка веде до руйнування школи.
 
Теорія інформації Теорія інформації — загальна теорія зв'язку, яка розглядає способи оцінки кількості шкільної інформації, що передається каналами зв'язку або зберігається в пам'яті (запам'ятовуючих пристроях). Під інформацією розуміються будь-які відомості, які є об'єктом передавання, зберігання, перетворення.
 
Теорія матеріальної освіти (Г. Спенсер)Теорія матеріальної освіти(Г. Спенсер) — базується на філософії емпіризму і стверджує, що джерелом знань є безпосередній людський досвід. Тому треба учнів озброювати природничо-науковими знаннями, а в ролі критерію для відбору змісту освіти брати рівень його практичної придатності для життя й діяльності в майбутньому.           
 
Теорія пізнанняТеорія пізнання, гносеологія, епіс­темологія — вчення про природу пізнан­ня і його можливості, основні закономір­ності пізнавального процесу, про форми й методи пізнання людиною навколиш­ньої дійсності, про умови достовірності й істинності пізнання. Т. п. має величезне значення у формуванні наукового мис­лення, в розвиткові творчого підходу до розв'язання як практичних, так і теоре­тичних проблем. У школі важливо й не­обхідно добиватися того, щоб діти навчи­лися свідомо користуватися історично виробленими формами і прийомами піз­навальної діяльності, могли правильно застосовувати наукові принципи й мето­ди під час пояснення явищ природи, життя людського суспільства й духовного світу людини. Процес навчання в школі повинен формувати в учнів основи нау­кового мислення.
 
Теорія формальної освітиТеорія формальної освіти (Локк, Песталоцці, Кант, Гербарт) — базується на філософії раціоналізму. Вона ствер­джує, що джерелом знань є розум і що знання породжуються лише самим су­б'єктом пізнання, самостійністю його ро­зуму. Тому найважливіше завдання освіти полягає не в озброєнні учнів фактичними знаннями, а в розвитку їхнього розуму, тобто здатності до аналізу, синтезу, логіч­ного мислення тощо.
 
Термен (Тerman) Льюїс МедісонТермен erman) Льюїс Медісон (15.І.1877 — 21.ХІІ.1956) — американ­ський психолог і педагог, автор основно­го американського варіанта системи тестів Біне—Сімона (Термен-Станфордська шкала), призначеного для вивчення розумових здібностей дітей. У 20-х роках під керівництвом Т. проведено тривалі дослідження обдарованості. Теорія "розу­мової обдарованості" Т. істотно вплинула на організацію американської школи (створення спеціальних шкіл для обдаро­ваних дітей).
 
ТестТест (англ. test — випробування) — система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини; завдання стандарт­ної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психоло­гічних характеристик — інтересів, емоційних реакцій тощо. На відміну від інших типів наукових досліджень Т. ха­рактеризуються такими особливостями: 1) відносною простотою процедури й необхідного обладнання; 2) безпосеред­ньою фіксацією результатів; 3) можливістю використання як індивідуально, так і для цілих груп; 4) зручністю математичної обробки; 5) короткочасністю; 6) наявніс­тю встановлених стандартів (норм). Неодмінними для здійснення досліджен­ня за допомогою тестування є обо­в'язковий для всіх досліджуваних комп­лекс випробувальних завдань; наявність стандартної системи оцінювання, вико­ристання при оцінюванні спеціально розроблених кількісних норм, за які правлять середні показники виконання даного Т. представницькою добіркою під­дослідних за певною віковою, статевою або професійною категорією та ін. Тесто­ві оцінки мають відносний характер. Во­ни вказують лише на місце, яке посідає досліджуваний щодо відповідної норми. Розрізняють Т. успішності, тобто знань, умінь і навичок; Т. здібностей; Т. особистісні. Т. почали застосовувати з 1864 у Великобританії; термін "тест" запрова­див американський психолог Дж. Кеттел (1890). Значного поширення набули Т. у психотехніці. Системи Т. базуються на різних теоретичних засадах.
 
Техніка педагогічнаТехніка педагогічна — комплекс знань, умінь і навичок, необхідних педа­гогу для чіткої й ефективної організації навчальних занять, ефективного застосу­вання на практиці обраних методів педа­гогічного впливу як на окремих учнів, так і на дитячий колектив у цілому. Складові елементи Т. п. — володіння мистецтвом спілкування з дітьми, вміння керувати своєю увагою та увагою дітей; здатність за зовнішніми ознаками пове­дінки дитини визначати її душевний стан; почуття темпу в педагогічних діях тощо. Велику групу умінь і навичок Т. п. становлять прийоми виразного показу (демонстрації) учителем певних почуттів, свого суб'єктивного ставлення до тих чи інших дій дітей або проявів ними мо­ральних якостей. Важливе значення для Т. п. має оволодіння культурою мови.
 
Технічні училища Технічні училища — навчальні за­клади системи професійно-технічної ос­віти. Готують кваліфікованих робітників більш як з 600 професій для різних галу­зей народного господарства з числа ви­пускників середніх загальноосвітніх шкіл. Створені 1954. В 1959—1964 їх було реор­ганізовано в міські й сільські професій­но-технічні навчальні заклади. З 1966 Т. у. створено при великих промислових підприємствах, будівельних та інших ор­ганізаціях.
 
Технологія навчанняТехнологія навчання (з грец. — мистецтво слова, навчання) — за озна­ченням ЮНЕСКО, це в загальному розу­мінні системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань, з урахуван­ням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти. Т. н. також часто трактують як галузь застосування системи наукових принципів до програмування процесу навчання й використання їх у навчальній практиці з орієнтацією на детальні цілі навчання, які допускають їх оцінювання. Ця галузь орієнтована в більшій мірі на учня, а не на предмет вивчення, на перевірку виробленої прак­тики (методів і техніки навчання) в ході емпіричного аналізу й широкого вико­ристання аудіовізуальних засобів у на­вчанні, визначає практику в тісному зв'язку з теорією навчання.
 
Тимківський Ілля ФедоровичТимківський Ілля Федорович (26.УІІ.1773, м. Переяслав — 27.11.1853, с. Туранівка Сумської обл.) — україн­ський і російський педагог, письменник і освітній діяч. Дядько М. О. Максимо­вича. Закінчив Київську академію (1789) і Московський університет (1797). Брав активну участь у заснуванні Харківського університету, до 1811 викладав у ньому право, історію і словесність, з 1805 — доктор права Московського і Харківсько­го університетів. З 1803 одночасно був куратором Харківського навчального ок­ругу. Виступав за демократизацію освіти й виховання. При сприянні Т. відкрито гімназії і повітові училища в Харкові, Чернігові, Катеринославі (тепер Дніпро­петровськ), Воронежі, Новгороді-Сіверському та Одесі. В 1825—1838 —директор Новгород-Сіверської гімназії. Т. вплинув на формування педагогічного й науково­го світогляду К. Д. Ушинського, який за­кінчив цю гімназію.
 
ТИМУРІВЦІТИМУРІВЦІ — школярі, учасники дитя­чого руху в СРСР по наданню допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни і праці, пенсіонерам похилого віку, бага­тодітним матерям. Рух виник, поширився на початку 40-х років під впливом повісті А. Гайдара "Тимур і його команда" (1940).
 
Тиріп (Туrs) МирославТиріп (Туrs) Мирослав (17.ІХ.1832, Дечін, Чехія — 8.УШ.1884) — чеський педагог. В 1862 створив у Празі першу масову фізкультурну організацію — гімнастичне товариство "Сокіл" (керував ним до кінця життя), принципи роботи якого дуже поширилися. З 1881 викладав у Празькому університеті. Займався проб­лемами фізичного та естетичного вихо­вання.
 
Тифлографіка

Тифлографіка — теорія побудови рельєфних малюнків і креслень, які використовують   для   навчання   сліпих малюванню та кресленню або з метою унаочнення навчального матеріалу з інших предметів. У школах для сліпих рельєфне малювання і креслення вико­нуються за допомогою тифлографічних приладів, які дають змогу учням одержу­вати на папері або планшеті з спеціаль­ним мастиковим покриттям зображення геометричних фігур, різних предметів, графіків, схем, діаграм тощо. Див. також Тифлотехніка.

 
ТифлопедагогікаТифлопедагогіка  — галузь дефектоло­гії, наука про особливості виховання й навчання сліпих і слабозорих дітей. Ос­новним завданням Т. є розробка системи педагогічного впливу, спрямованої на всебічний розвиток учнів з вадами зору, формування у них процесів компенсації сліпоти та корекції вторинних відхилень, зумовлених зоровою недостатністю, а також підготовка їх до суспільно корис­ної трудової діяльності. Т. досліджує пи­тання організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі всебічного використання ними збережених аналіза­торів (слуху, дотику, залишкового зору); обладнання педагогічного процесу спе­ціальними наочними посібниками й тифлотехнічними приладами; психолого-педагогічні особливості дітей з вадами зору.
 
Тифлотехніка Тифлотехніка — розділ дефектології, що розробляє принципи конструювання і використання технічних засобів (прила­дів, машин тощо) для корекції й компен­сації дефектів зору; сукупність цих тех­нічних засобів. Основний принцип кон­струювання Т. полягає у компенсаторному використанні збережених аналізаторів (слуху, дотику, залишкового зору).
 
Тітченер (Тitchener) Едуард БредфордТітченер itchener) Едуард Бредфорд (11.І.1867, Чічестер, Великобританія — 3.VІІІ.1927, Ітака, США) — американ­ський психолог, представник інтроспек­тивної психології. В 1892—1927 —профе­сор Корнеллського університету, де створив великий центр експерименталь­ної психології. В 1904 заснував Товари­ство експериментальної психології. Мето­дом психології вважав самоспостережен­ня.  Належав до так званої структурної школи (завдання психології вбачав у пошукові елементарних психічних проце­сів і законів та сполученні їх у складні процеси). Досліджував відчуття, увагу мислення, розробляв прилади для психо­логічних експериментів.
 
Товариства народних університетівТовариства народних університетів — добровільні просвітницькі орга­нізації в Російській імперії. Створювали­ся з метою поширення серед населенні наукових знань шляхом читання ні різних курсах лекцій з суспільних і природничих наук, організації бібліотек, видання науково-популярної літератури До складу Т. н. у. входили професори вчителі, лікарі, інженери, адвокати, як читали лекції у створених товариствах  народних університетах. В Україні Т. н. у, діяли в Києві, Харкові, Катеринослав (тепер Дніпропетровськ) та інших місти У 1908—1909 царський уряд заборони діяльність товариств.
 
Товариство педагогів-марксистівТовариство педагогів-марксистів — добровільне товариство, створене 1929 у Москві при Комуністичній акаде­мії. Розробляло проблеми теорії і практики марксистсько-ленінської педагогіки Головою товариства була Н. К. Крупська  Припинило діяльність 1934.
 
ТолерантністьТолерантність (від лат. tolerans - терплячий) — терпимість до чужих душ і вірувань.
 
Толмен (Тоlman) Eдуард ЧейсТолмен (Тоlman) Eдуард Чейс (14.ІV.1886, Вест-Ньютон, шт. Массачусете — 19.ХІ.1959, Берклі, шт. Каліфорнія) — американський психолог, представник необіхевіоризму. На протавгу біхевіоризмові слідом за гештальтпсихо­логією відстоював цілісність і цілеспрямованість актів поведінки як таких, що включають мотив і мету, побудову й перевірку гіпотез тощо. Т. розробив так звану когнітивну теорію навчання і дослідив феномен "латентного" (прихованого научіння).
 
Толстой Лев МиколайовичТолстой Лев Миколайович (9.ІХ. Ясна Поляна — 20.ХІ.1910, ст. Астапаво) — російський письменник, який глибоко цікавився проблемами навчання і виховання. На власні кошти відкрив у 1859 в Ясній  Поляні школу для  селянських дітей, де перевірялися різні методи вихо­вання у процесі навчання, ідеї його концепції вільного виховання. Основною думкою цієї концепції було переконання, що від народження в дітей немає нега­тивних якостей і рис, вони виникають під впливом зовнішнього середовища й неправильного виховання. За Т., розви­ток дітей — процес самовільного роз­криття їхніх якостей при обережній допо­мозі вчителя, який не має права "приму­сово" впливати на формування поглядів своїх вихованців. Видавав педагогічний журнал "Ясна Поляна", в якому опублі­кував найважливіші свої педагогічні тво­ри. Т. створив підручники: "Азбуку", "Нову Азбуку", "Курс арифметики" і "Книгу для читання".
 
Томашевський (Тоmaszewski) ТадеушТомашевський (Тоmaszewski) Тадеуш (нар. 12.VІІ.1910, Львів) — поль­ський психолог. З 1949 професор Вар­шавського університету, 1950—1959 орга­нізував у Варшаві Інститут педагогіки і був його першим директором; 1964—1970 — очолював Польське психологічне това­риство; 1968—1979 —директор Інституту психології у Варшаві; 1972—1979 очолю­вав Комітет психологічних наук Поль­ської АН. Досліджує проблеми загальної психології, зокрема мислення і психоло­гію праці.
 
Топологічна психологіяТопологічна психологія — на­прям у психології, започаткований у 30-х роках XX ст. німецьким психологом К. Левіном. Намагаючись математично, графічно передати свою концепцію "ди­намічного поля", за якою особистість і середовище створюють єдиний мотивацій­но-силовий комплекс, К. Левін вдався до принципів топології та векторного аналі­зу. Це була перша спроба запровадити математичні моделі в психологію.
 
Торндайк (Тhorndike) Едуард ЛіТорндайк horndike) Едуард Лі (31.VIII. 1874, Вільямсберґ, шт. Массачусетс — 9.VІІі.1949, Монгроз, Нью-Йорк) -американський психолог, член Націо­нальної АН США, з 1904 —- професор Колумбійського університету. Досліджу­вав, головним чином, проблеми порів­няльної психології і навчання. Т. ради­кально змінив орієнтацію психології, вивчаючи взаємодію організму і середо­вища; один з попередників біхевіоризму. Праці Т., особливо "Педагогічна психо­логія" (1903) значно вплинули на розви­ток теорії і психології навчання, в тому числі програмованого навчання.
 
ТРАПП (Тrаpp) Ернст ХрістіанТРАПП rаpp) Ернст Хрістіан (8.ХІ.1745 — 18.ІV.1818) — німецький педагог-філантропініст. Т. ряд років був керівником і викладачем середніх шкіл; потім професором педагогіки в універси­теті в Галлі. Т. є одним з найвизначніших теоретиків філантропінізму. Він послідов­но виступав за незалежність школи як від церкви, так і від держави; був принци­повим противником традиційної класич­ної гімназії, вважав, що в школах основ­ну увагу треба звертати не на вивчення давніх мов, а на озброєння учнів корис­ними в житті знаннями. У своїй основній праці "Досвід педагогіки" (1780) Т. нама­гався обґрунтувати теорію й методику виховання за допомогою даних психоло­гії і фізіології.
 
Трентовський (Тrentowski) Броніслав ФердТрентовський rentowski) Броніслав Фердінанд (21.І.1808, м. Ополе — 16.VІ.1869, м. Фрайбург) — польський педагог і філософ, публіцист. Важливе значення відводив освіті й вихованню польського народу в його боротьбі за свою незалежність. Виховання, за Т., по­винно робити людину справжнім госпо­дарем власної долі.
 
ТРЕТЯК Олег ВасильовичТРЕТЯК Олег Васильович (нар. 3.І.1942, с. Дар'ївка Херсонської обл.) — україн­ський учений у галузі радіофізики та електроніки, педагог, член-кореспондент АПН України з 1995. З 1990 завідував кафедрою, з 1992 — проректор з навчаль­ної роботи Київського Національного університету імені Шевченка. Досліджує проблеми напівпровідникової електроні­ки і організації ступеневої вищої освіти.
 
ТривіумТривіум (лат. trivium, букв. — пере­хрестя трьох шляхів, від tres — три і via шлях) — три гуманітарні науки: грама­тика, риторика й діалектика, що стано­вили в середні віки перший і головний цикл "семи вільних мистецтв" і вивчали­ся на артистичних (загальноосвітніх підготовчих) факультетах університетів, у єзуїтських колегіумах тощо.
 
ТРОТЦЕНДОРФТРОТЦЕНДОРФ rozendorf), справжнє прізвище Фрідланд (Fridland) Валентин (14.ІІ.1490—26.ІV.1556) — німецький педагог-гуманіст, учень і послідовник Меланхтона. Очолюючи латинську школу, вперше запровадив шкільне самовряду­вання.
 
Трофимов Юрій Леонідович Трофимов Юрій Леонідович (нар, 22.VІІІ.1944, м. Київ) — український психолог, член-кореспондент АПН Ук­раїни з 1994. З 1981 завідує кафедрою за­гальної та інженерної психології Київ­ського Національного університету імені Т. Шевченка. Досліджує проблеми інже­нерної психології, психології праці та економіки.
 
Трудова школаТрудова школа — реформаторська течія в педагогіці, представники якої ви­ступали за створення навчальних закла­дів, в яких би навчання, моральне, есте­тичне й фізичне виховання поєднувалися з виробленням у дітей трудових умінь, підготовкою їх до трудової діяльності. Виникла в період розвитку капіталізму на противагу існуючій схоластичній системі навчання. Ідея Т. ш. належить представ­никам раннього утопічного соціалізму Т. Мору, Т. Кампанеллі; думку про трудо­ву підготовку дітей висунув Я. А. Коменський; Й. Г. Песталоцці зробив першу спробу поєднання розумової освіти дітей з виробленням у них ремісничих навичок і забезпеченням фізичного розвитку. Де­які ідеї Т. ш., що виявились у комплек-сній системі й методі проектів (Г. Кершенштейнер, Дж. Дьюї), було засто­совано в Німеччині, США та інших краї­нах. Розробці ідей Т. ш. багато уваги приділяв К. Д. Ушинський.
 
Трудове вихованняТрудове виховання система виховних впливів, яка передбачає залу­чення дітей і юнацтва з метою їх загаль­ного розвитку до трудової діяльності. Т. в. притаманне всім історичним форма­ціям і є найстарішою формою виховання. Його конкретний характер і місце в системі виховання визначаються конк­ретними історичними умовами. В сучас­ній українській школі. Т. в. здійснюється багатьма шляхами: у процесі вивчення загальноосвітніх предметів гуманітарного і природничо-математичного циклів, на уроках трудового навчання, у процесі са­мообслуговування, у позакласній і поза­шкільній роботі, в родині.
 
Трудове навчанняТрудове навчання — 1) Важлива складова виховання дітей, підготовки їх до життя, самостійної продуктивної праці. В психолого-педагогічному аспекті виділяються вікові та індивідуальні мож­ливості в оволодінні певними трудовими навичками і вміннями, можливості в роз­витку творчого мислення, творчого став­лення до виконання різноманітних тру­дових завдань. Основна мета Т. н. — виробити в учнів психологічну готовність до праці. 2) Навчальний предмет загаль­ноосвітніх і спеціальних шкіл, який виступає однією з найважливіших скла­дових частин системи політехнічної осві­ти і трудового виховання учнів. Зміст, форми й методи Т. н. спрямовані на ознайомлення учнів з науковими основа­ми техніки, технології, організації та еко­номіки виробництва. Завданням Т. н. є забезпечення учнів системою знань, умінь і навичок, розвиток технічної твор­чості і сільськогосподарського дослідниц­тва, формування культури школярів.
 
Трудовий семестрТрудовий семестр — складова частина навчально-виховного процесу підготовки спеціалістів у вищій школі та середніх спеціальних навчальних закла­дах. Запроваджено 1958. Однією з форм комплексного виховання молоді стали студентські загони.
 
Тулуб Олександр ДаниловичТулуб Олександр Данилович (1824, Полтавщина — 1872) — громадський діяч, історик, педагог. В 40—70-х роках працював учителем у різних містах Украї­ни. Опублікував працю з історії Черкас, Златополя.
 
Тхоржевський Дмитро Олександро­вичТхоржевський Дмитро Олександро­вич (нар. 18.VІ.1930, м. Київ) —україн­ський педагог, дійсний член АПН Украї­ни з 1994. З 1977 завідує кафедрою трудо­вого навчання і креслення Українського державного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Досліджує пробле­ми трудового навчання і професійної підготовки учнів.
 
Тьютор Тьютор (англ. tutor, від лат. tueorспостерігаю, піклуюсь) – педагог - наставник  в англійських "паблік скулз", старших класах граматичних шкіл і педа­гогічних коледжів. Т. призначаються з досвідчених викладачів цих шкіл; у навчальний час вони викладають предмет за своєю спеціальністю, після уроків — ведуть виховну роботу з 5—10 чи 15 учнями. Під їхнім керівництвом учні самостійно працюють над певними тема­ми з предмета, який вивчається кожним учнем у школі. Особливо широко так звана тьюторіальна система застосовуєть­ся в англійських педагогічних коледжах, а також в Оксфордському і Кембрид­жському університетах, де вона виникла ще в XIV ст. Тьюторіальна система практикується також і в деяких амери­канських університетах, наприклад у Прінстонському, Гарвардському та іноді в коледжах.
 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")