Wednesday, 19 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


С
Сторінок: 1
Слово Означення
Савицький Омелян МихайловичСавицький Омелян Михайлович (1845, с. Грабівка Івано-Франківської обл. — 18.VІІІ.1921, м. Болехів) — український педагог. В 1871—1914 — викладав мате­матику і фізику в гімназіях Львова й Тернополя. Автор перших у Галичині підручників з математики і фізики для середніх шкіл та гімназій, написаних живою народною мовою ("Арифметика і алгебра", 1876—1877; "Учебник фізики", 1885; "Наука геометрії", 1901; "Геомет­рія", 1908 — всі видані у Львові).
 
Савченко Олександра ЯківнаСавченко Олександра Яківна (нар. 8.V. 1942, Ізмаїл) — український педагог, дійсний член АПН України. З 1992 — Головний вчений секретар АПН України, з 1995 заступник міністра освіти України. Досліджує проблеми дидактики початко­вої освіти, є автором підручників для початкової школи.
 
Саганська система шкілСаганська система шкіл —єдина система народних шкіл в Сілезії, створе­на у другій половині XVIII ст. абатом Саганського монастиря І. І. Фельбігером. Дещо пізніше С. с. ш. була прийнята в Австрійській імперії і стала відома під назвою австрійської. За цією системою в кожній общині відкривалася народна школа, яка називалася також тривіальною, в якій навчали читанню, письму, лічбі, релігії й моралі, знайомили з принципа­ми ведення господарства. В кожному ок­рузі була головна школа, навчальний план якої включав елементарні курси ла­тинської мови, географії, історії, земле­мірної справи, креслення, домоводства, сільського господарства. В провінціях створювалися так звані нормальні школи з приєднаними до них семінаріями для підготовки вчителів народних шкіл. С. с. ш. сприяла поширенню освіти се­ред народу, узаконила класно-урочну систему.
 
Сакович КасіянСакович Касіян (близько 1578, с. По-телич Львівської обл. — 1647, Краків) — український письменник, освітній діяч, філософ. В 1620—1624 — викладач і рек­тор Київської братської школи.
 
Саломон (Salomon) ОттоСаломон (Salomon) Отто (1849— 1907) — шведський педагог, автор швед­ської ("Нееської") системи трудового на­вчання та ініціатор запровадження її в загальноосвітню школу. На відміну від своїх попередників і сучасників С. вважав ручну працю засобом загального виховання, а не ремісничої підготовки. В 1872 створив у маєтку Неес першу школу трудового навчання для хлопчиків, яка згодом стала учительською семінарією для підготовки викладачів ручної праці.
 
Самоврядування дитячеСамоврядування дитяче — участь дітей в управлінні й керівництві справа­ми свого колективу. С. д. починає свою історію ще у феодальній становій школі. На початку XX ст. воно дістало широкий розвиток у школах США, Англії, Німеч­чини тощо. С. д. розвиває в учнів орга­нізаторські здібності, почуття відпові­дальності, ініціативу; С. д. одночасно є однією з головних умов розвитку само­стійності особистості. В практиці україн­ської школи усталилися різноманітні форми С. д. Конкретні форми С. д. складаються в кожній школі залежно від умов її роботи, традицій і нагромаджено­го досвіду. Форми С. д. змінюються ра­зом з розвитком дитячого колективу; форми, які склалися в одній школі, не можуть шаблонно використовуватися в іншій.
 
Самодумов Тодор МихайловСамодумов Тодор Михайлов (18.111.1878, м. Дупниця - 2.1Х.1957, Софія) — болгарський педагог і громадський діяч, академік Болгарської АН (з 1952). В 1902—1923 учителював. Редагував журна­ли "Наука и възідатание" (1923—1925), "Народда просвета" (1928—1934; 1945— 1957). З 1948 — професор Софійського університету. В 1953—1957 — директор науково-дослідного інституту педагогіки Болгарії. Основні наукові праці: "Розви­ток і виховання волі" (1908); "Праця як дидактичний принцип" (1910); "Суть процесу навчання" (1950).
 
Самойлик Ніна ВасилівнаСамойлик Ніна Василівна (8.У.1908, ЦГ Валки, тепер Харківської обл. — 28.У.1972, Харків) — український Педагог, Герой Соціалістичної Праці (1968), заслу­жений учитель України (з 1956). Педаго­гічну діяльність почала з 1927 у Харкові, працювала вчителькою початкових кла­сів, заступником директора й директором середніх шкіл, 1944—1972 — директором середньої школи № 126 м. Харкова.
 
самоставленнясамоставлення дошкільників
 
Санаторно - лісова школаСанаторно - лісова школа — ліку­вально-виховний заклад для школярів 7— 14 років з ослабленим здоров'ям. В ній здійснюється комплекс лікувальних і оз­доровчих заходів з навчанням за програ­мами загальноосвітньої школи. С.-л. ш. мають різний профіль: для дітей, хворих на туберкульоз, для дітей-ревматиків і дітей-невротиків.
 
Санітарна освіта в школіСанітарна освіта в школі — система поширення медичних і санітар­но-гігієнічних знань, а також виховання гігієнічних навичок, підвищення санітар­ної культури учнів з метою збереження і зміцнення їхнього здоров'я. В україн­ській школі усталилася система санітар­ної освіти, головними складовими якої, взаємозв'язаними між собою, є; 1) гігіє­нічне навчання й виховання, яким перед­бачено вивчення на уроках основ гігієни відповідна до навчальних програм; позакласна й позашкільна санітарна освіта; щоденне гігієнічне виховання й контроль за виконанням учнями санітарних нави­чок і вимог; 2) систематична санітарна освіта батьків; 3) гігієнічна підготовка учителів.
 
Санітарний режим у школіСанітарний режим у школі - система заходів, спрямованих на органі­зацію правильного в педагогічному й гігієнічному відношенні виховання дити­ни, попередження захворювань. С. р. встановлюється з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
 
Сармієнто (Sarmiento) Домінґо ФаустіноСармієнто (Sarmiento) Домінґо Фаустіно (15.ІІ.1811—11.ІХ.1888) —аргентин­ський педагог, журналіст, політичний діяч. Як міністр освіти (1860—1868) і президент Аргентини (1868—1874) С. багато зробив для розвитку народної освіти в Аргентині й Чилі. В 1836 орга­нізував першу в історії Аргентини в м. Сан-Хуан школу для дівчат, у 1842 в Чилі організував першу в Південній Аме­риці нормальну школу. За період 1860— 1874 з ініціативи і при допомозі С. в Аргентині була створена мережа держав­них початкових шкіл, відкрито ряд серед­ніх шкіл, військову й морську школу. С. є автором низки підручників для почат­кової і середньої школи, статей і книг з питань народної освіти.
 
Сафонова Серафима КарпівнаСафонова Серафима Карпівна (нар. 12.ХІІ.1922, с. Чеботовка, тепер Ростов­ської обл., Росія) — український педагог, Герой Соціалістичної Праці (1968), заслу­жений учитель України (з 1966). З 1945 — вчителька початкових класів середньої школи № 1 м. Краснодона.
 
Свідомість у навчанніСвідомість у навчанні — дидак­тичний принцип, який виражає необхід­ність такої організації навчальної праці, при якій учні розуміють мету навчання, свідомо сприймають, засвоюють і засто­совують знання. Цей принцип органічно пов'язаний з активністю, ініціативністю й самостійністю учнів. Його було запро­поновано прогресивними педагогами в XVII—XVIII ст.          Я. А. Коменським, Ж.-Ж. Руссо та Й. Г. Песталоцці в бороть­бі з догматизмом середньовічної школи. В подальшому принцип свідомості опра­цьовував К. Д. Ушинський і його послі­довники. Для досягнення С. у н. важливо систематично пропонувати в ході навчан­ня задачі й завдання, які вимагають активного мислення і самостійної роботи учнів; ставити високі й розумні вимоги до точності, чіткості, змістовності й стрункості вираження знань і послідов­ного розвитку культури усної і письмової мови школярів. Вищим проявом С. у н. є успішне застосування знань на практи­ці, вміння аналізувати явища життя на основі засвоєних теоретичних знань.
 
Світло"Світло" — педагогічний журнал для родини і школи. Виходив 1910—1914 в Києві українською мовою. У журналі висвітлювалися питання навчання та виховання дітей, друкувалися статті про українську культуру, досягнення науки тощо. На його сторінках друкувались С. Васильченко, А. Тесленко, П. Тичина. Засновником журналу був Г, Шерстюк (1882—1911; український видавець, фундатор першого українського видавництва в Києві "Український учитель").
 
Світська школаСвітська школа — школа, в якій навчання і виховання вільні від впливу церкви. Світськими вважають школи, що перебувають у віданні і під контролем світської влади, на відміну від конфесіо­нальних шкіл, які є на утриманні і під контролем церкви. В Україні всі типи державних початкових, середніх і вищих шкіл — світські.
 
СВОБОДА (Svoboda) Ян ВластімірСВОБОДА (Svoboda) Ян Властімір (1803—1844) — чеський педагог, осново­положник методики дошкільного вихо­вання й методики початкового навчання в Чехії. С. є автором ряду методичних посібників для учителів.
 
Сеґен (Seguin) ЕдуардСеґен (Seguin) Едуард (20.І.1812 — 28.Х. 1880) — французький лікар і педа­гог, один з основоположників олігофре-нопедагогіки. С. є автором однієї з пер­ших медико-педагогічних систем вихо­вання й навчання глибоко відсталих дітей, обґрунтованої даними фізіології. В цій сис­темі особливе значення надається розвит­кові органів чуття, рухових здібностей, після чого має виховуватися мислення. Завершатися виховання розумово відста­лих має вихованням волі і моральних якостей. Система С. дістала широке визнання у всьому світі й була покладена в основу інших педагогічних систем, у тому числі — педагогічної системи Монтессорі.
 
СеместрСеместр (лат, semestris— шестимісяч­ний,  sex— шість І mensis — місяць) —половина навчального року у вищих і середніх спеціальних навчальних закла­дах. У С. звичайно 16—18 навчальних тижнів. Завершується С. екзаменацій­ною сесією. Між С. встановлюються кані­кули. В навчальних закладах деяких зару­біжних країн (наприклад, у ряді навчаль­них закладів Великобританії і США) прийнято ділити навчальний рік на триместри (кожний — 10—12 тижнів).
 
Семирічна школаСемирічна школа — в Україні не­повна середня загальноосвітня школа з 7-річним строком навчання. Виникла в 1921 і існувала як єдиний тип загальноос­вітньої школи у складі двох ступенів (перший — І—IV класи, другий — VVII класи). В 1934 було встановлено три типи загальноосвітньої школи: початкова (І— IV класи), неповна середня (І—VII класи) і середня (1-Х класи). Неповна середня школа почала називатися семирічною. С. ш. давала обсяг знань, достатній для продовження навчання в середній загаль­ноосвітній школі (десятирічці), або в середній спеціальній школі (технікумах, училищах). Випускники С. ш. без екза­менів могли вступати до училищ системи державних трудових резервів. В 1958 С. ш. перетворено на восьмирічну шко­лу, а в 1990 — на дев'ятирічну.
 
Семінар навчальнийСемінар навчальний (від лат. seminarium — розсадник; переносно — школа) — один з основних видів навчаль­них практичних занять студентів вузів, учнів середньої школи, членів наукового гуртка або слухачів курсів. Полягає в самостійному вивченні учнями чи студентами за завданнями педагога окре­мих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді тощо. Розріз­няють три основні типи С: С, що спри­яють поглибленому вивченню певного систематичного курсу,  С. по вивченню окремих основних або найважливіших тем курсу і С. (спецсемінари) дослід­ницького характеру з незалежною від лекцій тематикою. Вже в грецьких гімна­зіях і римських школах практикувалися семінарські заняття, які супроводжували­ся коментарями, доповідями, диспутами й заключним словом педагога. В XVII ст. С. були введені на старших курсах уні­верситетів з метою навчання студентів працювати над першоджерелами. У XX ст. елементи семінарських занять проникають до середньої школи. В українській школі практикуються як одна з форм організації навчального процесу. С. сприяє розвиткові у студентів та учнів навичок самостійної роботи над навчаль­ним матеріалом та першоджерелами.
 
СемінаріяСемінарія (від лат. seminariumрозсадник; школа) —назва деяких середніх спеціальних навчальних закладів. У другій половині XVI ст. в ряді країн Західної Європи С. вперше почали нази­вати духовні навчальні заклади. В XVII ст. в Західній Європі було створено С. для підготовки вчителів. У Російській імперії і в Україні існували учительські семінарії, що готували вчителів початкових шкіл, а також духовні семінарії — середні духов­ні навчальні заклади для підготовки свя­щеннослужителів.
 
Семполовська (Sempolowska) СтефаніяСемполовська (Sempolowska) Стефанія (І.Х.1870, Поленіч — 31.І.1944, Варшава) — польська громадська й освітня діячка, публіцист, педагог. У пе­ріод між світовими війнами й під час гітлерівської окупації — одна з керівни­ків Спілки польських педагогів. Займала­ся публіцистикою в галузі освіти, висту­пала за демократизацію школи і за доступність освіти для всіх верств насе­лення. Заснувала й редагувала журнал для дітей.
 
Сен-Сімон (Sain - Simon) Клод-Анрі де РуСен-Сімон (Sain - Simon) Клод-Анрі де Рувруа (17.Х. 1760, Париж — 19.V.  1825, там само) — французький мислитель, один із засновників утопічного соціаліз­му. У своєму плані перебудови суспіль­ства на нових засадах відводив виняткове значення вихованню (особливо мораль­ному) і освіті. Виховання та освіта, за С.-С, повинні поширюватися в однаковій мірі на всі верстви населення. Всі повин­ні навчатися читанню, письму, лічбі, початкам малювання й музики, вмінню ко­ристуватися образотворчими мистецтвами. Система виховання та освіти в новому суспільстві повинна забезпечувати вису­вання талановитих людей незалежно від їхнього походження і сприяти розвиткові наук, мистецтв тощо. Найбільшою заслу­гою С-С. і його учнів було висунення принципу рівності освітніх можливостей для всіх людей.
 
Сензитивний вікСензитивний вік — найсприятливі­ший вік для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлен­ня, пам'яті тощо), що визначають психіч­ний розвиток дитини і мають вирішальне значення для її навчання та виховання. Вперше цей термін застосував італій­ський педагог М. Монтессорі.
 
Сенсорне вихованняСенсорне виховання (від лат. sensus— відчуття) — складова частина розумового й фізичного виховання дити­ни, спрямована на розвиток діяльності її органів відчуття і сприймання. Потреба в С. в. зумовлена значенням чуттєвого пізнання в розвитку людини. Розвиток загальних інтелектуальних здібностей лю­дини значною мірою зумовлений особли­востями її С. в. в дитинстві. С. в. є сукуп­ністю педагогічних заходів, спрямованих на розвиток відчуття та сприймання емоційної сфери в дітей у процесі їхньої взаємодії з предметами навколишнього світу. Велику роль у С. в. відіграють мов­лення, словесні вказівки й позначення. С. в. є невід'ємним елементом організації педагогічного процесу.
 
СенсорнийСенсорний (від лат. sensus — відчут­тя) — чуттєвий, пов'язаний з відображен­ням дійсності за допомогою відчуттів і сприймань. Психофізіологічний механізм сенсорності виявляється в так званому сенсорному умовному рефлексі — відпо­віді на вплив умовного подразника — зміні чутливості. Як сенсорний подраз­ник можуть виступати матеріальна річ чи явище, а також слово. Враховуючи важливість сенсорного пізнання для оп­тимального орієнтування людини в при­родному й соціальному середовищі, су­спільство здійснює сенсорне виховання.
 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")