Monday, 17 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


О
Сторінок: 1
Слово Означення
О воспитании чад"О воспитании чад" — один із перших друкованих посібників з вихован­ня дітей у сім'ї. Перші 200 примірників книги надруковано у Львівській братській друкарні 1609. Основну його частину ста­новить церковнослов'янський переклад повчань "отців церкви", насамперед Іоанна Златоустого. На думку деяких дослідників, упорядником "О в. ч." був І. Борецький — ректор Львівської братської школи. Упорядник піддає сумніву  вчення церкви про визначення долі людини наперед. Радить батькам віддава­ти дітей у науку, оскільки наука — джерело всього доброго. Вважає, що ви­ховання треба починати з раннього віку, що навички, прищеплені з дитинства, визначають поведінку людини протягом усього життя. Книга збереглася у двох примірниках: у Львівському музеї україн­ського мистецтва й у Софійській народ­ній бібліотеці (Болгарія).
 
Обов'язкове навчання

Обов'язкове навчання — принцип освітньої політики, здійснюваний держа­вою, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні здобути освіту в установленому обсязі. В Україні обов'язковою є середня загальна освіта.

 
Обскурантизм Обскурантизм (від лат. obscuransтой, що затемнює, потьмарює) — мрако­бісся, вкрай вороже ставлення до науки, освіти й соціального прогресу. Термін виник у XVI ст. у зв'язку з поширенням Просвітительства і боротьбою проти реакційних ідей у Західній Європі.
 
Огієнко ІванОгієнко Іван (15.І.1882, м. Брусилів Житомирської обл. —29. III. 1972, м. Він­ніпег) — український мовознавець та історик церкви, педагог, громадський діяч. У 1918—1920 — ректор Кам'янець-Подільського університету, з 1919 — мі­ністр народної освіти Української Народ­ної Республіки. У 1926—1932 — професор Варшавського університету. Від 1947 про­живав у Вінніпезі, з 1951 — голова Ук­раїнської православної церкви в Канаді.
 
Однокласні початкові школиОднокласні початкові школи навчальні заклади в Російській імперії, які створювалися на основі Положення про двокласні і однокласні школи (1869) та інструкції для двокласних сільських шкіл. У великих населених пунктах відкривалися однокласні школи з 3-річним строком навчання, з одним учите­лем. О. п. ш. не витримали конкуренції з земськими школами, в яких давалися глибші знання.
 
Однокомплектна школаОднокомплектна школа початкова школа, в якій навчання дітей усіх класів веде один учитель. О. ш. працює за програмою звичайної початко­вої школи.
 
Оконь (Окon) ВінцентиОконь (Окon) Вінценти (нар. 22.І.1914, Чойєнець) — польський педагог і психо­лог; 1955—1984 — професор Варшав­ського університету; 1961—1972 —дирек­тор Інституту педагогіки; 1972—1974 — директор Інституту педагогічних дослід­жень; з 1973 — член Польської Академії наук; в 1981 заснував Польське педаго­гічне товариство, редактор польських педагогічних журналів. Науково-дослідна робота О. та його праці присвячені го­ловним чином теорії навчального проце­су, проблемного навчання, всебічного розвитку особистості, змісту освіти, істо­рії розвитку педагогічної думки. О. до­сліджує також психологічні основи процесу навчання.
 
Олександрович ТихінОлександрович Тихін (рік народ­ження невідомий — помер 1746) — укра­їнський педагог. З 1743 — викладач пії­тики й риторики в Київській академії. Автор підручника з піїтики.
 
ОлігофренопедагогікаОлігофренопедагогіка — наука про виховання, навчання і шляхи корек­ції недоліків розвитку розумово відсталих дітей. Виникла як певний етап у розвитку медицини й педагогіки. Перше глибоке клінічне вивчення розумової відсталості провів французький психіатр Ескіроль (1772—1840). Французький лікар і педагог Е. Сеген опрацював першу педагогічну систему виховання й навчання розумово відсталих дітей, яка ґрунтувалася на розвитку активності, дієздатності розумо­во відсталої дитини, за допомогою спе­ціального режиму та особливих вправ-тренувань органів чуття, уваги, волі. О. виокремилася в самостійну галузь педа­гогічної науки наприкінці XIX — на початку XX ст. Змістом О. як науки є 1) вчення про суть розумової відсталості в дітей, про шляхи й засоби педагогічно­го і психологічного вивчення особливос­тей аномальної дитини; 2) теорія навчан­ня (дидактика) розумово відсталої дити­ни; 3) наукове обґрунтування змісту навчання розумово відсталих дітей у допоміжній школі; 4) аргументування часткових методик навчання розумово відсталих дітей окремим навчальним предметам; 5) розроблення принципів і методів виховання в розумово відсталих дітей позитивних моральних якостей; 6) формування структури допоміжної школи    як    спеціальної.    Опрацювання проблем теорії О. і підготовка наукових та педагогічних кадрів для роботи в допо­міжних школах в Україні ведеться в Нау­ково-дослідному інституті дефектології АПН України й на кафедрах дефектоло­гічних факультетів.
 
Онацька Надія Василівна

Онацька Надія Василівна (нар. 9.ІІ.1923, с. Лісняки Київської обл.) — український педагог, Герой Соціалістич­ної Праці (1978). З 1953 працює вчителем у Києві, з 1961  — директор Київської середньої школи № 173.

 
Опорна школаОпорна школа — загальноосвітня школа, яка є методичним центром кіль­кох найближчих шкіл. Завданнями О. ш. є використання, пропаганда і впрова­дження в практику інших шкіл досягнень психолого-педагогічної науки, вивчення й поширення досвіду кращих учителів самої О. ш. і прикріплених до неї шкіл; допомога органам освіти в організації ме­тодичної роботи, в підвищенні кваліфіка­ції й педагогічної майстерності вчителів тощо. Вищі педагогічні навчальні за­клади, дослідницькі й науково-методичні установи широко залучають О. ш. до проведення експериментальної роботи.
 
Оптимальності принципОптимальності принцип у пе­дагогіці (від лат. optimus — найкра­щий) — пов'язує мету навчання та вихо­вання й засоби її досягнення в навчаль­но-виховній діяльності. О. п. потребує досягнення педагогом чи учнями макси­мального пізнавального чи навчально-виховного ефекту за мінімальних затрат матеріальних засобів і зусиль учителя та учнів.
 
Оптимізація процесу вихованняОптимізація процесу виховання — забезпечення цілісного циклу виховного процесу, що включає діагнос­тування рівня вихованості учня й форму­лювання мети, планування та організацію діяльності, контроль і регулювання діяль­ності й відносин, аналіз виховних резуль­татів.
 
Оптимізація процесу навчан­няОптимізація процесу навчан­ня — вид управління навчальним проце­сом, що забезпечує оптимальне (найкра­ще, найдоцільніше за даних умов) функ­ціонування навчально-виховної системи. О. п. н. — вибір оптимального варіанта процесу навчання в конкретній педаго­гічній ситуації. Основні критерії О. п. н.: результативність і якість вирішення на­вчально-виховних завдань; витрати часу й зусиль педагогів та учнів, які затрачені на   їх  досягнення. О.п.н. включає:1) формулювання мети і завдань навчання на кожен урок (чи іншу його форму);2) відповідність змісту навчання меті і завданням; 3) вибір доцільного поєднання форм навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова); 4) раціональне поєднання методів навчання;5) складання плану вивчення розділу, теми;6) здійснення плану;7)аналіз ре­зультатів і оцінка оптимальності плану.
 
Оратор

Оратор (лат, orator, від оrо — говорю) — особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу.

 
Організаційна форма навчання, форма оргаОрганізаційна форма навчання, форма організації навчання- ( зовнішній вигляд, зовнішній контур)- зовнішній вигляд організації навчального процесу, який пов’язаний з кількістю учнів, місцем і часом їхнього навчання й порядком його реалізації. В Ф.о.н. органічно поєднуються мета, зміст, методи навчання. Основні Ф.о.н. у школі: урок, екскурсія, факультатив, домашня робота, заняття в навчальних майстернях, урок- лекція, співбесіда, практикум, консультація, семінар ; форми позакласної навчальної роботи: предметні гуртки, наукові товариства, олімпіади, конкурси. Структура кожної з форм навчання включає ті самі елементи, що й процес навчання: цільовий, мотиваційно- стимулюючий, змістовний, операційно- діяльнісний, емоційно- вольовий, контрольно- регулювальний, оцінювально- результативний.
 
ОрганонОрганон- загальна назва трактатів Аристотеля з логіки,в яких розроблено вчення про дедукцію як метод пізнання. "Новий Органон" (1620) — твір англійського вченого Ф. Бекона, в якому викладено новий науковий метод — обробку резуль­татів досвіду за допомогою індукції.
 
Ординарний професорОрдинарний   професор   (від   лат. оrdinarius — звичайний) — звання штатних професорів університетів Російської  імперії, на відміну від позаштатних (екстраординарних), які були дещо обмежені в правах і одержували меншу зарплату.
 
Орлай Іван СеменовичОрлай Іван Семенович (1770, с. Паладь, тепер Комаринці Закарпатської обл. — 11.ІІІ.1829, Одеса) — вітчизняний учений-медик, педагог і освітній діяч. В 1821—1826 —директор гімназії в Ніжині (М. Гоголь вважав його незрівнянним педагогом); 1826-1829 очолював Рішельєвський ліцей в Одесі. Критикував хао­тичний стан освіти в Росії, вимагав за­провадити загальну освіту для всіх станів  населення. Метою виховання вважав підготовку громадян, корисних батьківщині. Як просвітитель пропагував демократичні принципи народної освіти, обстоював ідею народності в навчанні, висловив цінні думки щодо розвитку вищої школи.
 
Осадчий Максим РомановичОсадчий Максим Романович ( нар.3.ІІ.1918, смт Миколаївка Дніпропетровської області)- український педагог, Герой Соціалістичної Праці ( 1968). В 1943-1944 працював учителем математики в школах Ростовської області, з 1944- у м. Макіївці- учителем математики, заступником директора, директором середніх шкіл.
 
Освіта

Освіта - духовне обличчя людини, яке складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є надбанням її культурного кола, а також процес виховання, самовиховання, впливу, шліфування, тобто процес формування обличчя людини. При цьому головним є не обсяг знань, а поєднання останніх з особистісними якостями, вміння самостійно розпоряджатися своїми знаннями. За означенням, прийнятим ХХ сесією ЮНЕСКО, під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання. В освіті завжди є як формальний аспект, тобто духовна діяльність або духовна здатність ( яка розглядається поза залежністю від відповідного даному часу матеріалу) , так і матеріальний , тобто зміст освіти.

Значення, в якому поняття "освіта" вживається зараз, усталилося наприкінці XVIII ст., особливо під впливом Ґете, Песталоцці та неогуманістів, і означало тоді загальний духовний процес форму­вання людини на противагу виховним методам прихильників просвітителів. З цього часу дане поняття набуло більш широкого значення. Звичайно говорять про загальну освіту, яка дається в школі, і про спеціальну освіту (наприклад, нау­кову, технічну, музичну). Спеціальні і професійні знання можуть розглядатися як освіта в справжньому значенні цього слова тільки в тому випадку, коли вони пов'язані з загальною освітою. Освіта як захист проти сил, що "знеособлюють" людину, в демократичному суспільстві стає питанням життя як для окремих людей, так і для всього суспільства в цілому. Розуміння цього питання викли­кає розвиток руху за народну освіту. Розрізняють загальну і спеціальну О. Загальна О. (початкова і середня) дає знання, прищеплює уміння й навички, потрібні кожній людині у повсякденному житті. Спеціальна О. озброює людину знаннями, уміннями та навичками, необ­хідними для працівника певної галузі.

 
Освіта (педагогічний тижневик)"Освіта" — педагогічний тижневик, ви­ходить в Україні з 1991.
 
Освітні товаристваОсвітні товариства  в   Україні - громадські   організації,    які   проводили культурно-освітню роботу серед населення України в другій половині XIX — на  початку   XX   ст.   Найпомітнішою   була діяльність       "Київського       товариства грамотності"   (1882—1907),   "Київського товариства сприяння початковій освіті" (1882—1918),   "Харківського   товариства грамотності" (1869),   а в  Західній Украї­ні     "Товариства   наукових   викладів імені Петра Могили", заснованого 1907 у Львові, товариства "Руська бесіда" на Буковині (1869—1918), товариства "Про­світа".  О.т. організовували бібліотеки, читальні, клуби, недільні школи, видава­ли підручники, науково-популярну літе­ратуру, поширювали сільськогосподар­ські знання, проводили публічні лекції , літературно - музичні вечори та інші культурно - освітні заходи.
 
Осиповський Тимофій ФедоровичОсиповський  Тимофій   Федорович (2.ІІ.1765,    с.    Осипово  Владимирської обл.   — 24.VІ.1832,  Москва)  — україн­ський математик,  педагог.  З  1803 брав   і  активну участь у створенні Харківського університету.   З   1805   був   професором  цього      університету, у   1813 —1820 - ректором. О. є автором тритомного "Кур­су математики" — одного з кращих на той   час   вітчизняних   університетських посібників у цій галузі.
 
Основна загальноосвітня шко­лаОсновна загальноосвітня шко­ла — загальноосвітній заклад, який здійснює     освітній     процес,     реалізує загальноосвітні програми основної загальної освіти; з урахуванням фінансових можливостей і наявності умов здійснює диференційоване навчання; видає документ про обов’язкову основну загальну освіту. Організується як самостійна основна загальноосвітня школа, так і в складі середньої загальноосвітньої школи. Строк навчання- 5-6 років.
 
Особистісний підхідОсобистісний підхід -  послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. О. п. – базова ціннісна орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння особистісного ( або особистісно – центрованого) підходу визначали в 60-ті роки представники напряму гуманістичної психології ( К. Роджерс, А. Маслоу, Р. Мей, В. Франкль), які твердили. Що повноцінне виховання можливе лише в тому випадку, коли школа  служитиме лабораторією для відкриття унікального « Я» кожної дитини. О. п. передбачає допомогу вихованцю в усвідомленні себе особистістю, у виявленні, розкритті його можливостей, становленні самосвідомості, в здісненні особистісно значущих і суспільно прийнятних самовизначення, самореалізації та самоутвердження.
 
Особистісні тестиОсобистісні тести - категорія психологічних тестів, призначених для виявлення та оцінювання якостей темпераменту й характеру особистості. Найважливішою рисою О. т. є їхня спрямованість на виявлення поведінки, типової для певної особи. О. т. бувають: тести об’єктивного оцінювання поведінки й самоописові тести.
 
ОссолінеумОссолінеум, львівський інститут Оссолінських – культурно – освітня установа. Заснований 1817 у Львові Ю.М. Оссолінським. У складі О. було два основні відділи – бібліотека і музей. В О. концентрувалися книги  переважно слов’янських, зокрема польських, авторів з питань філософії, літератури, історії, географії і права. У 1823 з інститутом об’єднано музей імені Любомирських, а 1921 – бібліотеку Павліковських. В 1946 основні фонди О. було передано Польщі.
 
Оссолінський (Ossolinski) Юзеф МаксимілОссолінський  (Ossolinski) Юзеф Максиміліан ( 1748, Воля – Мелецька, Польща – 17.ІІІ. 1826, Відень) – польський просвітитель, письменник, історик. З 1722 жив у Галичині ( з 1793 – у Відні) і виступав за розвиток освіти в ній. В 1817 заснував у Львові культурно – освітню установу – Оссолінеум. 
 
Острозька школаОстрозька школа — греко-слов'яно-латинська колегія, перша українська школа вищого рівня. Серед сучасників відома під назвою "академія". Заснована близько 1576 в м. Острозі К. К. Острозь­ким. Стала значним освітнім центром антикатолицького спрямування. В школі викладали слов'янську, грецьку й латин­ську мови й так звані "вільні науки" (граматику, арифметику, риторику, логіку та ін.). На високому рівні було поставле­но вивчення музики та хорового співу, тут розвинувся широковідомий в Украї­ні і в Білорусі "острозький наспів". Першим ректором школи був письмен­ник Г. Смотрицький. При школі діяли друкарня й науково-літературний гурток. О. ш. мала велике значення для поши­рення освіти серед населення і організа­ції школи в Україні, а також впливала на пізніше відкриті братські школи у Львові, Києві, Луцьку, Вільнюсі, Бресті. Пере­стала існувати 1636. Відроджена в 1994.
 
Оуен (Оwen) РобертОуен wen) Роберт (17.V.1771, Нью-таун, Вельс — 17.ХІ.1858, там само) — англійський соціаліст-утопіст, письмен­ник, громадський діяч, педагог. Розвивав вчення французьких матеріалістів XVIII ст. про залежність характеру людей від  впливу навколишнього середовища. О. вважав, що шляхом зміни нерозумних умов життя і правильно поставленого виховання підростаючого покоління можна створити "раціональні характери" і тим самим ліквідувати злидні й суспіль­ні біди. Керуючи прядильним підприєм­ством у Нью-Ленарку (Шотландія), О. створив "Новий інститут для утворення характеру" (1816), до якого входили: "Школа для маленьких дітей" (1—6 років), яка складалася з ясел для дітей від 1 року до 3 і дитячого садка для дітей від 4 до 6 років, а також початкова школа для дітей 6—10 років. Вечорами в "Ново­му інституті" проводилися заняття для підлітків від 10 до 17 років, для дорослих організовувалися лекції. Велика увага приділялася фізичному й естетичному вихованню. До 10 років дівчат навчали домоводству, а хлопчиків — найпрості­шим видам ремісничої праці. З 10-річного віку навчання в школі поєднувалося з участю в промисловій праці.
 
Охорович (Ochorowicz) Юліан

Охорович (Ochorowicz) Юліан (23.ІІ.1850, Радзімін, тепер   Польща  1.V.1917, Варшава) український   і  польський   психолог.   В   1875—1882   доцент  кафедри  психології  Львівського   університету   (тут   його   лекції   слухав    І. Франко). В 1882—1892 жив у Парижі, де разом з Ж. М. Шарко, Ш. Ріше та Т. Рібо розробляв наукові проблеми гіпнозу й методики психотерапії.

 
Охридська школаОхридська школа — перша болгарська народна школа, заснована наприкінці ІХ ст. в області Кутмічевіце (Македонія)    Климентом      Охридським. О. ш. була загальнодоступною, демократичною установою. Вона відіграла велику   роль у розвитку й поширенні слов'янської писемності й культури в середньовічній Болгарії. Слідом за нею виникли й перші слов’яно – болгарські школи. В них було два відділення – нижче й вище. На нижчому відділенні давалася початкова грамота, на вищому читалися і тлумачилися церковні та світські книги. Готувалися майбутні вчителі й церковні діячі.
 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")