Wednesday, 19 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Н
Сторінок: 1
Слово Означення
Навої Нізамеддін Мір АлішерНавої Нізамеддін Мір Алішер (Алішер Навої, 9.ІІ.1441, Герат — 3.І.1501, там само) — узбецький поет, учений і дер­жавний діяч. Н. — великий гуманіст свого часу, противник середньовічної схоластики, деспотизму. Н. критикував сучасну йому мусульманську школу з її  схоластичною системою навчання й був  прихильником світської освіти. За власні кошти побудував школу і бібліотеку, забезпечував дітей з бідних родин підруч­никами.
 
Наврочинський (Nawroczynski) Бог­дан Ром

Наврочинський (Nawroczynski) Бог­дан Роман (9.ІV.1882, Доброва Горніца - 17.І.1974,   Варшава)   — видатний  польський педагог і філософ, автор численних праць з дидактики. З 1926 Н.- професор педагогіки Варшавського університету, в період окупації організував підпільні університетські курси. Н. був організатором народної освіти в Польші після Першої світової війни, опрацював концепцію середньої школи, на якій позначався великий вплив педагогіки культури і французької педагогічної думки. Досліджував також проблеми виховання, організації шкільної системи, порівняльної педагогіки, історії розвитку педагогічної думки в Польщі, проблеми етики й духовного життя людини.

 
Назарян Степан ІсайовичНазарян Степан Ісайович (27.V.1812, Тбілісі — 9.V.1879, Москва) — вірмен­ський просвітитель, історик літератури, педагог. Виступав за національну світську школу, за навчання рідною мовою, за заміну грабара (давньої вірменської мови) на нову літературну — ашхарабар, склав підручники з психології і вірмен­ської мови.
 
Наочність у навчанні Наочність у навчанні — один з основних принципів дидактики, відповід­но   до   якого   навчання   будується   на конкретних  образах,   що  безпосередньо сприймаються    учнями.     Вперше    цей  принцип обґрунтував Я. А. Коменський.  Пізніше його розробляли Й. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський.  Сучасні дидакти розглядають  Н.   як джерело  знань,  на основі якого формуються чуттєві уявлен­ня й поняття, як ілюстрацію до поло­жень, що вивчаються, опору для абстрак­тного мислення. Засоби наочності застосовуються перед вивченням нового мате­ріалу, в процесі засвоєння понять, повто­рення й перевірки знань тощо.
 
Народна освітаНародна освіта — система освітніх і виховних закладів у країні (області, місті, районі), що забезпечують освіту й вихован­ня народу відповідно до інтересів і потреб суспільства й держави. Охоплює заклади дошкільного виховання, загальноосвітні школи всіх типів, професійно-технічні, середні спеціальні й вищі навчальні заклади, різні форми професійного навчання й підвищення кваліфікації працівників, позашкільні заклади. Н. о. має багатовікову історію. До XVIII ст. на­вчання й виховання фактично були до­ступні лише рабовласникам, феодалам. На­прикінці XVIII — на початку XIX ст. по­чала складатися державна система Н. о. Видавалися закони щодо організації осві­ти всіх громадян, однак вони не ліквідо­вували привілеїв заможних класів на освіту. В XIX ст. у більшості розвинутих країн було прийнято закони про загальне обов'язкове початкове навчання всіх дітей шкільного віку. Система Н. о. в Україні сьогодні включає дошкільне виховання, загальну середню освіту, по­зашкільне виховання, професійно-технічну освіту, середню спеціальну освіту, вищу освіту.
 
Народна педагогікаНародна педагогіка — галузь емпі­ричних педагогічних знань і народного досвіду, які виражаються в панівних у народі поглядах на мету й завдання вихо­вання, в сукупності народних засобів, умінь та навичок виховання й навчання. Джерелами вивчення Н. п. є твори фольклору з педагогічним змістом і спрямуванням, етнографічні матеріали, народні виховні традиції, ігри та іграшки, народні й молодіжні свята, досвід сімей­ного виховання тощо. Першим у вітчиз­няну педагогічну літературу термін "Н. п." запровадив К. Д. Ушинський. Н. п. є результатом колективного творчого внеску багатьох поколінь у духовну культуру народу, її невід'ємною части­ною, вираженням інтересів народу. Згідно з потребами народу вона пропо­нувала найбільш гуманні й демократичні ідеали виховання.
 
Народна Просвіта«Народна Просвіта»      місячник   товариства "Просвіта" у Львові, в якому  висвітлювалися   проблеми   позашкільної освіти.  Виходив у 1923—-1927; редактор О. Терлецький.
 
Народна школа (двотижневик для вчителі«Народна  школа»  — двотижневик   для вчителів, виходив у Коломиї 1875.
 
Народна школа (педагогічний журнал)«Народна  школа»  — педагогічний щомісячний     журнал      русофільського  спрямування, орган Учительського това­риства  Підкарпатської  Русі,  виходив  у Мукачеві 1921—1938.
 
Народная педагогія въ пользу училищъ и у«Народная педагогія въ пользу училищъ и учителей сельськихъ» — перший в Україні методичний посібник з педагогіки для учителів народних шкіл, підготовлений О. Духновичем. Видана у Львові 1857. О. Духнович обстоював у ній ідеї виховуючого навчання, виховання, пройнятого патріо­тизмом і народністю. Складена у формі питань і відповідей, книга містить думки про освіту, виховання, гармонійний розвиток дитини, формування моралі, патріотичних почуттів. У ній даються ди­дактичні поради, вказівки щодо розвитку творчого мислення учнів. У зверненні до вчителя, вміщеному в книзі, автор приді­ляє велику увагу його покликанню як просвітителя народу. "Н. п." відіграла значну роль у пропаганді прогресивних педагогічних ідей на західних землях України і в Східній Словаччині.
 
Народная Энциклопедия научных и прикладн"Народная Энциклопедия научных и прикладних знаний» —енциклопедичний словник для самоосві­ти. Підготовлений до друку "Харківським  товариством грамотності", виданий 1910—  1912 в 14 томах у друкарні І. Д. Ситіна в Москві. Кожний том присвячено окре­мій галузі знань (І — фізико-математичні науки, II — природничі, ІІІ — технічні, IV — сільськогосподарські, V — медицина, X — народна освіта тощо).
 
Народний Учитель«Народний Учитель» — педагогіч­ний тижневик Всеукраїнського комітету профспілки працівників освіти, виходив у Харкові 1925—1930 з місячними — "Самонавчання" (1928) та "Література і побут" (1928—1929) — і тижневими — "Виробнича думка" (1928—1930) та "На громадській роботі" (1928—1931) — додатками. Редагували Н. Калюжний, О. Мізерницький та ін. В журналі співробітничали М. Попів, Я. Чепіга, О. Шумський. "Н. у." був найкращим педагогічним журналом в Україні того часу. Він друкував програмові статті, методичні рекомендації, організовував дискусії на актуальні теми (зокрема, про українізацію шкіл), містив багату хроніку й бібліографію. Закритий у зв'язку з репресіями початку 1930-х років.
 
Народні бібліотекиНародні бібліотеки - безплатні бібліотеки для широких верств населення в Російській імперії. Н. б. засновувались і утримувались земствами, міськими думами, культурно-освітніми й коопера­тивними організаціями, селянськими общинами та окремими особами. Перші Н. б. в Україні виникли в 60—70-х роках XIX ст. на Херсонщині, Харківщині, пізніше — в Одесі. Н. б. були також у Львові, Станіславі (тепер Івано-Фран­ківськ), Тернополі та ін.
 
Народні будинкиНародні будинки — культурно-освітні заклади клубного типу в Росій­ській імперії. Виникли наприкінці XIX — на початку XX ст. Засновувалися гро­мадськими, земськими та іншими орга­нізаціями в містах і селах для поширення елементарних знань. При них діяли бібліотеки, читальні, книжкові магазини, лекційні й театральні зали, працювали різні курси чи гуртки. В Україні Н. б. існували в Києві (з 1900), Харкові (з 1903), Львові (з 1851), а також в Одесі, Полтаві, Житомирі, Лохвиці, Прилуках та інших містах.
 
Народні дитячі садкиНародні дитячі садки — благодій­ні дошкільні заклади для виховання бездоглядних дітей. Створювалися з кінця XIX ст. у великих містах і промис­лових центрах Російської імперії філантропічними організаціями та педагогічними товариствами й утримувалися на  їхні кошти. Виховательки повинні були навчати дітей молитвам і церковному співу, елементарній ручній праці, давати певні відомості про природу, розвивати в них терпіння й покірність.
 
Народні університетиНародні університети — громад­ські навчальні організації, що сприяють самоосвіті, культурному розвиткові й під­вищенню професійного рівня громадян. Вперше виникли в Данії й Норвегії  (1864), потім в Англії, Франції та інших  країнах. В Україні виникли в 70-х роках XIX ст. Значне поширення Н. у. дістали в 1905—1906, коли вони були відкриті в більшості губернських та повітових міст. В період царської реакції 1907—1911 майже всі Н. у. були закриті. Відновили свою діяльність після Лютневої революції 1917. Наприкінці 50-х років XX ст. поча­ли формуватися Н. у. (іноді під назвою Н. у. культури) як форма підвищення загальнокультурного рівня народу, про­паганди досягнень науки, техніки, мис­тецтва й літератури. Створювалися гро­мадськими організаціями при клубах, будинках культури, на підприємствах, у вузах тощо.
 
Народні читанняНародні читання — публічні читан­ня популярних книг і брошур для дорос­лих і підлітків у Російській імперії. Про­водилися освітніми товариствами, зем­ськими діячами, вчителями та іншими  представниками інтелігенції. Перші Н. ч.  почалися в 60-х роках XIX ст. В Україні організацією Н. ч. займалися київські освітні товариства, "Харківське това­риство грамотності", товариство "Просві­та" та ін. Для цього використовували бібліотеки, народні будинки, приміщення шкіл. Незважаючи на заборону українського слова, Н.ч. в Україні проводилися й українською мовою  читалися твори Т.Шевченка, І. Франка та інших українських письменників. Н.ч. перебували під суворим контролем поліції: вибір книжок для читання обмежувався особливими каталогами, бесіди та обговорення прочитаного не допускалися.
 
Народні школиНародні школи ( або народні училища)- загальноосвітні навчальні заклади початкового навчання, єдино доступні в Російській імперії для дітей всього населення. В них навчали читанню, письму, чотирьом діям арифметики, закону божому, а де була можливість, і церковному співу.
 
Народное образование«Народное образование» -  щомісячний публіцистично- педагогічний журнал Міністерства освіти Росії. Видається у Москві з 1946. В ньому розглядаються питання організації народної освіти, навчання і виховання. Особлива увага в журналі приділяється передовому досвіду роботи кращих шкіл і позашкільних закладів, створенню авторських і альтернативних навчальних закладів, досвіду роботи відділів народної освіти, системі підвищення кваліфікації педагогів тощо.
 
Наторп (Natorp) ПаульНаторп (Natorp) Пауль ( 24.І.1854, Дюссельдорф- 17.VІІІ. 1924, Марбург)-німецький філософ і педагог, один з представників так званої соціальної педагогіки. Н. розглядав виховання як єдиний шлях до удосконалення суспільства. Вважав необхідною для всіх лише елементарну освіту, середню й вищу- залежно від здібностей. Важливе значення надавав позашкільній освіті як засобу постійного самовдосконалення людини.
 
Науково-дослідницький форум з проблем ос

Науково-дослідницький форум з проблем освіти  ( WIFO-WISSENSCHAFTSFORUM BILDUNG UND GESELLSCHAFT) — створена в 1991 некомерційна асоціація, яка об'єднує спеціалістів з освіти й  соціальних наук, що здійснюють дослідження з практичною орієнтацією шляхом заключення контрактів на європейсько­му, національному, регіональному та му­ніципальному рівнях.

 
Науменко ВолодимирНауменко Володимир ( 1825—8.VІІ.1919) —громадський і педагогічний діяч, літературознавець; етнограф. Був директором заснованої ним у 1905 в Києві гімназії. В 1918 — міністр народ­ної освіти в останньому гетьманському кабінеті. Розстріляний більшовиками.
 
Національна асоціація профе­сійної освітНаціональна асоціація профе­сійної освіти FРА) — була створе­на 1945 у Франції як приватна організа­ція під керівництвом уряду, профспілок, організації промисловців. У той час головним завданням асоціації стала підготовка громадян Франції, що повер­талися з німецького полону, до роботи по відродженню країни. На другій стадії розвитку (1956—1973) Н. а. п. о. приді­ляла велику увагу підготовці кваліфікова­них кадрів для сучасних галузей промис­ловості (електроніка, металообробка, автоматизовані промислові процеси тощо). Третя стадія почалася з кризи 1973 — Н. а. п. о. мала розв'язати проблеми перепідготовки французьких безробітних з урахуванням економічних процесів 70-х років. Асоціація пропонує більше як 500 навчальних курсів для 300 професій; готує кадри для 40 країн світу.
 
Національна Педагогічна Ака­деміяНаціональна Педагогічна Ака­демія (National Academy of Education) США — наукова установа, створена для підтримки наукових досліджень у галузі педагогіки та організації дискусій щодо мети й засобів виховання в США і за кордоном. Згідно з статутом академія нараховує 50 членів, які є представниками різних наук або ж авторами грунтовних праць з проблем виховання. В ака­демії працює 4 секції: 1) історії й філо­софії виховання; 2) політики, економіки, соціології та антропології виховання; 3) психології виховання; 4) вивчення пе­дагогічної практики. Під опікою академії функціонує Національний інститут осві­ти. Діяльність академії фінансується кор­порацією Карнегі, фондом Форда, освіт­німи відомствами.
 
Національне вихованняНаціональне виховання — це іс­торично зумовлена і створена самим на­родом сукупність ідеалів, поглядів, пере­конань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаю­чих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і до­сягається    духовна    єдність    поколінь . Н. в. — це виховання підростаючих поко­лінь у дусі українського виховного ідеалу на багатовікових традиціях. Н. в. грун­тується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособ­люють вищі зразки виховної мудрості українського народу. Основні принципи Н. в. — гуманізм, демократизм, народ­ність, єдність родинного і шкільного впливу, природовідповідність, виховання у праці, самодіяльність учнів.
 
Національний виховний ідеалНаціональний виховний ідеал —базується на загальнолюдських цінностях і включає в себе ті риси, які відповідають духовності чи звичаям даного народу. Конкретний зміст Н. в. і. залежить від державного устрою, світогляду, релігії і моралі, від рівня розвитку культури, від національних особливостей народу. Ви­ховний ідеал — це мета виховання, образ ідеальної людини, на який має орієнту­ватися педагог, виховуючи учнів. В. і. як мета виховання визначає систему освіти й виховання, її зміст, методи, форми.
 
Національний Інститут Педаго­гічних ДослНаціональний Інститут Педаго­гічних Досліджень (NATIONAL FOR EDUCATIONAL RESEARCH) —центральний японський центр педагогіч­них досліджень у Токіо, створений у 1949 з метою організації та проведення фунда­ментальних і прикладних досліджень проблем виховання, підготовки інформа­ції та рекомендацій щодо освітньої полі­тики в державі. Інститут координує педа­гогічні дослідження багатьох регіональ­них науково-дослідних інститутів і вузів, з 1967 досліджує проблеми розвитку осві­ти в країнах Азії. Інститут має 5 відділів, які об'єднують понад 20 секторів, зокре­ма, сектор історії виховання в Японії, філософії виховання, порівняльної педа­гогіки, планування освіти, педагогічних вимірювань, професійного виховання, а також сектори, які досліджують методику вивчення загальноосвітніх предметів.
 
Національні школиНаціональні школи — навчальні заклади, які навчають дітей їхньою рідною мовою.
 
Наша школа«Наша школа» — науково-педагогічний   журнал, орган львівського товариства "Учительська громада" (1909— 1911) і товариства вищих шкіл імені Г. Сковороди в Чернівцях (з 1911). Вихо­див у Львові до 1916 чотири-шість разів на рік. Був розрахований на вчителів середніх і вищих шкіл Галичини й Буко­вини. "Учительська громада" на сторін­ках журналу домагалася автономії ук­раїнської шкільної справи. Багато уваги "Н. ш." приділяла українському право­писові, давала огляд підручників, педаго­гічної літератури й періодики; друкувала статистичні відомості про школи та інші матеріали.
 
Наша школа (педагогічний місячник)"Наша школа" — педагогічний місячник українського напряму, орган товариства "Учительська громада" в Ужгороді, виходив 1935—1938 в Мукачеві, редагували І. Васко і В. Довгун.
 
Недільш школиНедільш школи — 1) Безплатні шко­ли для дорослих в Російській імперії, які працювали в неділю і святкові дні й дава­ли початкову освіту. Виникли в 50-ті роки XIX ст. Одна з перших Н. ш. засно­вана 1858 в Полтаві. В 1859 в Києві відкрилося три Н. ш. для робітників і ремісників. Н. ш. активно допомагав Т. Шевченко, написав для них "Букварь южнорусскій". Пізніше буквар для Н. ш. склав О. Потебня. У 1859—1860 Н. ш. відкрилися в багатьох містах і селах України. В 1862 Н. ш. були заборонені царським урядом, в 1864 Н. ш. знову дозволено, але з великими обмеженнями. В 1870 X. Алчевська відкрила Харківську жіночу недільну школу, що проіснувала близько 50 років. 2) Навчальні заклади етнічного або релігійного спрямування.
 
НеогуманізмНеогуманізм — педагогічна течія, яка   виникла   в   Німеччині   в   середині XVIII ст. і знову відродила інтерес до античної культури відводячи в середній школі як і раніше головнем місце вивченню стародавніх мов, неогуманісти включали в навчальні плани гімназій реальні предмети, значну увагу приділяли рідній мові. Н. відіграв позитивну роль у розвитку   педагогіки   і   школи   XVIIIXIX    ст. Заслугою неогуманістів була зміна характеру освіти, відродження ідей всебічного розвитку людини, організація підготовки вчителів в університетах.
 
НеотомізмНеотомізм, або неофомізм, у педа­гогіці  — філософське вчення католицизму. В 1879 енциклікою папи  Льва XIII проголошений офіційною доктриною церкви. Н. відтворює основні положення схоластичного вчення Фоми Аквінського. В енцикліці папи Пія XI "Християнське виховання молоді" (1929) неотомізм проголошено основою педаго­гічної діяльності католицьких шкіл.  Н. вимагає будувати виховання на пріоритеті "духовного начала", обґрунтовує ідею "гармонійного поєднання" наукових знань і релігійної віри в шкільній освіті, принципові науковості освіти протистав­ляє ідею розмежування "істин розуму" і зверхніх над ними "істин віри", які нібито не суперечать одна одній. Педагогічна доктрина Н. виступає проти світського характеру шкільної освіти, обґрунтовує лозунг про "відокремлення школи від держави" й вимагає відкрити навчальні заклади для безперешкодного релігійного навчання і пропаганди.
 
Нерсіянське училищеНерсіянське училище (школа, се­мінарія) — вірменська єпархіальна духов­на семінарія, заснована в Тбілісі в 1824 архієпископом, а згодом патріархом усіх вірмен Нерсесом Аштаракеці. Н. у. віді­грало велику роль у громадському й культурному житті вірмен. В ньому вихо­вувалося багато кращих синів вірмен­ського народу. В 1921 на базі училища була створена середня школа.
 
Нестеренко Ганна Дмитрівна Нестеренко   Ганна  Дмитрівна   (нар.17.ХІІ.1924,    с.   Яблуневе    Полтавської обл.)      український    педагог,    член -  кореспондент АПН СРСР (з 1968) і АПН  України (з 1992), Герой Соціалістичної    Праці (1960). З 1959 — директор Вербської школи-інтернату Рівненської області.
 
НесторНестор (рік народження невідомий — помер після 1113) — давньоруський письменник і літописець XI — початку XII ст. В 1073 став ченцем Києво-Печер­ського монастиря. Був високоосвіченою , людиною. Н. —автор і упорядник "Повісті временних літ". Гробниця Н. — у печерах Києво-Печерської лаври. На вшанування Н. 1873 в Києві було засно­вано Історичне товариство Нестора Літо­писця.
 
Нечаєв Олександр ПетровичНечаєв Олександр Петрович (5.ХІ.1870. IX. 1948)  —російський психолог, один із засновників російської експеримен­тальної психології і експериментальної педагогіки. Досліджував головним чином проблеми індивідуальних особливостей  людини й питання педагогічної психології. Організатор ряду психологічних лабо­раторій, першої в Росії лабораторії експе­риментальної педагогіки (1901), ініціатор скликання Всеросійських з'їздів з педа­гогічної психології (1906 і 1909) та експе­риментальної педагогіки (1910, 1913 і 1916).
 
Нечипоренко Іван ІвановичНечипоренко Іван Іванович (8.X.1842, Межигір'я Київської обл. — 25.І. 1910, Київ) — український педагог і освітній діяч. З 1865 до 1879 викладав історію й  географію в гімназіях Полтави, Немирова, Мурома. У 1879—1890 був директо­ром Колегії Павла Ґалаґана в Києві. Багато уваги приділяв активізації методів навчання, самостійній роботі учнів.
 
Ничкало Нелля ГригорівнаНичкало Нелля Григорівна (нар.26. IX. 1939,   с.   Старогнатівка  Донецької  обл.)   — український  педагог,  дійсний  член АПН України з 1995. З 1981 завідувала лабораторією профтехосвіти в НДІ педагогіки України, з 1994 — заступник директора Інституту педагогіки і психо­логії вищої школи, з 1997 — академік-секретар Відділення профтехосвіти АПН України, досліджує проблеми теорії та іс­торії професійної освіти молоді. 
 
Ніжинський ліцейНіжинський ліцей князя Безбородька — один з найстаріших вищих на­вчальних закладів в Україні. Заснований 1820 на кошти князя І. Безбородька в Ніжині як Гімназія вищих наук (гумані­тарного профілю). Призначалася для ді­тей небагатого дворянства. В 1832 гімна­зію реорганізовано у фізико-математичний ліцей для підготовки офіцерських кадрів. У 1840 фізико-математичний лі­цей перетворено на юридичний, що мав готувати чиновників судових установ. У 1875 ліцей реорганізовано в історико-філологічний інститут імені князя Безбо­родька. Інститут готував учителів класич­них мов, російської мови та історії для середніх навчальних закладів. У 1920 інститут перетворено в науково-педаго­гічний, а в 1925 — в інститут народної освіти. У 1933 інститут народної освіти реорганізовано в педагогічний інститут, якому в 1939 присвоєно ім'я М. Гоголя, який навчався в цьому інституті.
 
Нізамі Гянджеві Абу Мухаммед Ільяс-Юсуф

Нізамі Гянджеві Абу Мухаммед Ільяс-Юсуф (бл. 1141, м. Гянджа — 12.ІІІ.1203, там само) — азербайджанський поет і мислитель-гуманіст. У Н. є система висловлювань про розумове й моральне виховання підростаючого покоління. Основними якостями, які треба вихову­вати в дітей та молоді, Н. вважав любов до своєї країни й народу, мужність, працелюбність, скромність, правдивість. Н. глибоко вірив у силу навчання як в освітньому, так і у виховному відношен­ні, високо цінував роль учителя. Н. виступав за жіночу освіту, відстоював світську школу. У творах Н. є цікаві ди­дактичні міркування.

 
Ніколенко Дмитро ФедотовичНіколенко Дмитро Федотович (7.ХІ.1899, с. Жаботин Черкаської обл. — 17.ІХ.1993, Київ) — український психо­лог, один із засновників української психології, професор (з 1974), заслуже­ний працівник вищої школи України (з 1980). З 1930 працював у Київському педагогічному інституті (тепер Україн­ський педагогічний університет імені М. Драгоманова). Основні праці — в га­лузі дитячої і педагогічної психології, осо­бистості вчителя, психології праці, проф­орієнтації і профдобору, історії психології.
 
Нісімчук Андрій СергійовичНісімчук Андрій Сергійович (нар. 11.ХІІ.1941, с. Четверня Волинської обл.) — український педагог, член-кореспондент АПН України з 1994. З 1992 працює професором Волинського університету імені Лесі Українки. Досліджує питання економічного виховання учнів.
 
Нове вихованняНове виховання, нові школи (франц. Education nouvelle, англ. New education) — міжнародний педагогічний рух за оновлення школи й виховання, за побудову всієї навчально-виховної роботи виходячи з інтересів дитини в даний момент. У країнах Західної Європи цей рух дістав назву нового виховання, в Німеччині — педагогіки ре­форм, у США — прогресивізму. Виник цей рух на межі XIXXX ст., ви­значними представниками його були О. Декролі, С. Френе, Р. Кузіне, А. Фер'єр та ін. Практично принципи Н. в. здійс­нювалися в ряді шкіл інтернатного типу. В них проголошувалася відмова від зу­бріння, формалізму і схоластики, велика увага приділялася фізичному та естетич­ному вихованню, ручній праці, дитячому самоврядуванню. В 1912 виникло "Між­народне об'єднання нових шкіл", яке сформулювало деякі загальні організацій­ні й дидактичні положення.
 
Нокс (Knox) ДжонНокс (Knox) Джон (1505—1572) — шотландський педагог і громадський діяч. Опрацював прогресивний проект системи народної освіти, основними принципами якої були єдина освітня система від сільської школи до універси­тету; тісний зв'язок між окремими ланка­ми цієї системи; переведення учнів з однієї ланки до наступної на основі відгуків учителів або перевідних екзаме­нів; загальна та однакова для всіх освіта; навчання здібних дітей бідних батьків за рахунок церкви; обов'язкове релігійне навчання у всіх школах.
 
Нормальна школаНормальна школа — педагогічний навчальний заклад, що готує головним чином учителів для початкової школи в ряді зарубіжних країн. Виникла в Австрії 1777, у Франції — наприкінці XVIII ст. В XIX ст. Н. ш. поширилися в англо­саксонських країнах, де пізніше дістали назву учительських чи педагогічних коледжів. Функціонують також у Бельгії,  Люксембурзі, франкомовних кантонах Швейцарії і провінціях Канади, в біль­шості країн Латинської Америки, в ряді африканських країн. Строк навчання різ­ний — від 3 до 6 років. У Франції є вищі Н. ш., що готують педагогів для середніх загальноосвітніх і Н. ш. У деяких країнах є вищі технічні Н. ш. для підготовки викладачів технічних коледжів та профе­сійних шкіл.
 
Носенко Елеонора ЛьвівнаНосенко Елеонора Львівна (нар. 6.VІІІ.1935, м. Дніпропетровськ) — український педагог і психолог. З 1976 завідує кафедрою педагогічної психології та англійської мови Дніпропетровського університету. Досліджує вплив емоцій на  характеристики мови людини. З 1992 член-кореспондент АПН України.
 
Нотна система навчання сліпихНотна система навчання сліпих — система навчання сліпих музиці,   побудована  на  комбінаціях  нотних позначень у межах шести крапок. Осно­воположником її є Брайль.
 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")