|
|
Додати Слово |
|
З |
Сторінок: 1 |
ЗА КОМУНІСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ | ЗА КОМУНІСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ - педагогічний журнал Московського міського та обласного відділів народної освіти (1930-1935).Висвітлював питання підготовки кадрів, загального обов'язкового навчання, ліквідації безграмотності, методики роботи в початковій і середній школі. Був продовженням журналу "Вісник просвітництва". |
| |
ЗА МАРКЕО-ЛЕНІНСЬКУ ПЕДАГОГІКУ | ЗА МАРКЕО-ЛЕНІНСЬКУ ПЕДАГОГІКУ - науково-педагогічний журнал, орган Українського науково-дослідного інституту педагогіки. Видавався 1925-1932 у Харкові (1925-1926 під назвою "Український вісник рефлексології та експериментальної педагогіки", 1927-1930 - "Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології").Друкував матеріали з педагогіки, психології, дефектології тощо. |
| |
Зав'ялова Єлизавета Миколаївна | Зав'ялова Єлизавета Миколаївна(1888-1952) - радянський педагог-дефектолог. Здійснювала практичну та дослідницьку роботу в галузі виховання та навчання розумово відсталих дітей. Активно приймала участь у з'їздах з питань дитячої дефективності. Автор підручників російської мови для допоміжної школи. |
| |
Завадовський Петро Васильович | Завадовський Петро Васильович (1739-1812) - реакційний діяч, член Комісії з заснування училищ, перший міністр народного просвітництва з часу заснування міністерства (з 1802-1810).На цій посаді З. стримував спроби деяких діячів просвітництва швидко здійснити намічені на початку царствування Олександра І ліберальні заходи з створення мережі шкіл та просвітницьких закладів.
|
| |
ЗАГАЛЬНА ОСВІТА | ЗАГАЛЬНА ОСВІТА - сукупність знань, основ наук про природу, суспільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині незалежно від її професії. З.о. буває початкова, основна(неповна середня) і середня. В початкову З.о. входять читання, письмо, початкові відомості з математики, природознавства, географії, вітчизняної історії, ручна праця тощо. Неповна середня З.о. включає вивчення граматики рідної мови, короткого курсу літератури, вивчення елементарних відомостей з математики, природознавства, географії, історії, іноземних мов, мистецтва, трудове навчання тощо. Середня З.о. охоплює широкі й систематичні курси рідної мови та літератури, математики. Фізики, хімії, іноземних мов, історії, географії. |
| |
ЗАГАЛЬНЕ НАВЧАННЯ | ЗАГАЛЬНЕ НАВЧАННЯ, всеобуч - навчання всіх без винятку дітей певного віку в загальноосвітніх школах, що дають певний мінімум знань. В Україні початкове З.н. запроваджене у 20-х роках, в 30-х - семирічне, у 1958 - восьмирічне. За законом "Про освіту" обов'язковою є загальна середня освіта. |
| |
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА | ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту. Організується З.ш. за принципом єдиної школи - кожний ступінь базується на попередньому і є його продовженням. |
| |
Загродський Андрій Олександрович | Загродський Андрій Олександрович (2.ХІІ.1886, с.Зеленьків Черкаської обл. - 30.ХІ.1948, Київ) - український філолог і педагог. Автор праць з методики мови й підручника з української мови для V-VІІ класів (1938, перевидавався щороку до 1959). |
| |
ЗАІКОНОСПАСЬКА ШКОЛА | ЗАІКОНОСПАСЬКА ШКОЛА - школа у московському Спаському монастирі. Навчала молодих піддячих різним наказам з метою підвищення їхнього освітнього рівня та підготовки з них кваліфікованих співробітників урядових закладів. Була побудована у 1665. В школі учні повинні були навчатися на латинській мові та "граматичному навчанню". Граматика слов'янської, грецької та латинської мов складала головний предмет навчання. Керував школою Полоцький Симіон. |
| |
Зайчук Валентин Олександрович | Зайчук Валентин Олександрович (нар. 27.VІІ. 1949, Старокостянтинів Хмельницької обл.), - педагог, член-кореспондент АПН України з 1997. Закінчив Київський педагогічний інститут. Працював учителем, директором школи, в органах управління освітою. В 1995-1997 перший заступник міністра освіти України. |
| |
ЗАКОНИ 1817-19 РОКІВ "ПРО НАРОДНУ ОСВІТУ | ЗАКОНИ 1817-19 РОКІВ "ПРО НАРОДНУ ОСВІТУ В ЛІФЛЯНДІЇ ТА КУРЛЯНДІЇ" - державні акти, які стосуються організації початкової освіти в Прибалтиці. Забезпечення шкіл було покладено на волості громади, які контролювали поміщики. |
| |
Зальцман (Salzmann) Крістіан Готхільф | Зальцман (Salzmann) Крістіан Готхільф (1.VI.1744, Заммерда - 31.Х.1811,Шнепфенталь) німецький педагог-філантропініст (див.Філантропінізм ).
У 1784 в маєтку Шнепфенталь поблизу м. Готи заснував свій філантропіт, який проіснував аж до ХХ ст. Завдання школи З. вбачав у підготовці підростаючого покоління до життя. Тому в навчальному плані його філантропіну головне місце посідали предмети реального циклу, які викладалися з широким використанням різноманітних навчальних посібників, екскурсій, спостережень учнів. Велика увага приділялася фізичному вихованню, ручній праці, праці в саду й нагороді. Вся організація життя вихованців філантропіну наближалася до родинної. З. високо оцінював роль прикладу у вихованні і ставив дуже високі вимоги до вчителя. |
| |
Занков Леонід Володимирович | Занков Леонід Володимирович (23.IV.1901, Варшава - 27.ХІ.1977, Москва) - російський психолог і педагог, дійсний член АПН Росії (з 1955). Досліджував проблеми психології навчання, загальної психології й дидактики. На основі результатів дослідження взаємозв'язку навчання й розвитку опрацював систему початкового навчання, , зорієнтовану на досягнення високої якості засвоєння знань і всебічного розвитку дітей, яка пройшла експериментальну перевірку в школах. |
| |
ЗАОЧНА ОСВІТА | ЗАОЧНА ОСВІТА - середня або вища освіта, яку дістають, як правило, без відриву від виробництва, в основному шляхом самостійних занять за встановленими навчальними планами й програмами. З.о. буває: загальною середньою (заочні загальноосвітні школи), середньою спеціальною (заочні відділення відповідних середніх спеціальних навчальних закладів), вищою (заочні відділення вузів або спеціальні заочні інститути).Спеціальна середня й вища З.о. є однією з форм підготовки чи підвищення кваліфікації спеціалістів для різних галузей народного господарства й культури. Ідея організації З.о. виникла в ХІХ ст. майже одночасно в різних країнах - Великобританії, Німеччині, Росії, США та ін. З.о. передували різні види самоосвіти з використанням спеціальних підручників, посібників, журналів. Система З.о. : формується й розвивається на основі спеціально створених методичних центрів - заочних шкіл, курсів, заочних відділень вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Такі центри організують опрацювання навчальних планів, програм, методичної літератури та інших посібників, здійснюють поточний контроль за навчальною діяльністю заочників, приймають екзамени. У 70-х роках традиційна З.о. почала замінюватися в Україні очно-заочною з використанням сесійного режиму. Основною сферою застосування З.о. в 50 - 70-х роках поступово ставала система вищої і середньої спеціальної школи. |
| |
ЗАОЧНІ ІНСТИТУТИ | ЗАОЧНІ ІНСТИТУТИ - в Україні і країнах СНД вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку висококваліфікованих спеціалістів для різних галузей народного господарства й культури за заочною системою освіти (див. Заочна освіта). З.і. можуть бути галузевими (енергетичні, сільськогосподарські, педагогічні тощо) і багатогалузевими - політехнічними. З 1987/88 навчального року запроваджено новий перелік спеціальностей, за якими найдоцільніше здійснювати З.о. Вона концентрується переважно у вузах, які мають денну форму навчання за відповідними або спорідненими спеціальностями, забезпечені кваліфікованими професорсько-викладацькими кадрами й необхідною навчально-лабораторною базою. В зарубіжних країнах увага до вищої і середньої спеціальної заочної освіти значно зросла в 70-х роках ХХ ст. Наприкінці 60-х років виникли державні і приватні вищі й середні спеціальні навчальні заклади, спеціалізовані на заочній формі навчання. Першим серед них став Відкритий університет, заснований у 1969 р. у Великобританії. В рамках університету діє інститут технології навчання, який досліджує проблеми програмно-методичного забезпечення З.о. Подібні навчальні заклади до середини 80-х років були створені в багатьох країнах світу. При ЮНЕСКО діє Міжнародна рада з заочної освіти, яка періодично проводить конференції за участю представників навчальних закладів і науково-дослідних центрів, що вивчають проблеми З.о. За заочною формою готується в Україні значна частина спеціалістів для сільського господарства, економіки, зв'язку, а також учителів (близько 40%) і юристів. З.о. не використовується при підготовці спеціалістів для охорони здоров'я .У 1990 в Україні діяли Український заочний політехнічний інститут у Харкові й вечірньо-заочний факультет Одеського інституту інженерів морського флоту. |
| |
ЗАОЧНІ ШКОЛИ | ЗАОЧНІ ШКОЛИ - в Україні та інших країнах СНД середні загальноосвітні навчальні заклади для молоді. Яка бажає одержати освіту без відриву від виробництва і яка не має можливості регулярно відвідувати заняття у вечірній (змінній) школі. З.ш. можуть бути міськими, обласними й загальнодержавними. Крім самостійних З.ш. при вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах і деяких середніх загальноосвітніх школах можуть відкриватися заочні відділення. |
| |
Запорожець Олександр Володимирович | Запорожець Олександр Володимирович (12.ІХ.1905, Київ - 7.Х.1981, Москва) - український психолог, дійсний член АПН СРСР (з 1968). В 1929-1944 працював у Харківському педагогічному інституті імені Г. Сковороди доцентом, а потім завідувачем кафедрою психології. З 1960 директор Інституту дошкільного виховання АПН СРСР, професор Московського університету. Основні дослідження присвячено проблемам розвитку довільних рухів; ґенезу свідомого керування поведінкою людини, сприймання й мислення, умов формування емоційного ставлення суб'єкта до дійсності, питанням дошкільного навчання й виховання. |
| |
Зардабі Меліков Гасанбек | Зардабі Меліков Гасанбек(1837-1907) - азербайджанський вчений, педагог. Разом з Наримановим був ініціатором з'їзду азербайджанських вчителів у 1906. Особливу увагу приділяв світській школі, природничим наукам, фізичному вихованню, його безперервному зв'язку з розумовим та моральним вихованням. |
| |
Захаренко Олександр Антонович | Захаренко Олександр Антонович (нар. 2.ІІ.1937, м. Кам'янка Черкаської обл.) - український педагог, народний учитель (з 1983), дійсний член АПН України (з 1992). Працює директором Сахнівської середньої школи на Черкащині, досліджує педагогічні аспекти духовного відродження сільської школи. |
| |
Зворикін Борис Сергійович | Зворикін Борис Сергійович (р. 1904) - вчитель фізики, чл.-кор. АПН, автор методичних робіт та конструктор нового експериментального обладнання з фізики (електричний демонстраційний секундомір та ін., прилади до теми "Електромагнітні коливання та хвилі", а також прилади фізико-технічного характеру). |
| |
Звягинцев Євгеній Олександрович | Звягинцев Євгеній Олександрович(1869-1945) - земський діяч народної освіти, організатор виставки з народної освіти в м. Курськ, керівник видання підручників видавництві Ситіна. Пропагував серед вчителів необхідність вивчення рідного краю, досліджував історію Москви. Автор підручників: "Народне життя та школа", вип.І (1912), "Земство та народна школа"(1914), "Батьківщиноведення та локалізація в народній школі "(1919). |
| |
Згуровський Михайло Захарович | Згуровський Михайло Захарович (нар. 30.І.1950, с. Скала-Подільська Тернопільської обл.) - відомий учений у галузі інформаційних та обчислювальних систем, доктор технічних наук, професор, дійсний член НАН України з 1995 і АПН України з 1995. З 1994 працює ректором Національного технічного університету (Київського політехнічного інституту), з 1994 - міністр освіти України. Досліджує проблеми підготовки спеціалістів у вищій школі. Оновлення національної системи освіти. |
| |
Зейдель (Seidel) Роберт | Зейдель (Seidel) Роберт (32.ХІ.1850, Кірх-берч - 19.VІІ.1933, Цюрих) - швейцарський педагог, один з перших теоретиків трудової школи. З 1910 - професор кафедри педагогіки Цюріхського університету. У 80-х роках ХІХ ст. висунув ідею про трудову школу як соціально-політичне питання. Завдання трудової школи вбачав насамперед у вихованні в дітей навичок ремісничої і сільськогосподарської праці. У 20-ті роки ХХ ст. пропагував ідеї громадянського виховання, заснованого на загальнолюдській моралі. Один з ініціаторів опрацювання соціальної педагогіки |
| |
|
|