Friday, 14 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Д
Сторінок: 1
Слово Означення
Давід ( Dsavid ) Ян Владислав

Давід ( Dsavid ) Ян Владислав (26.VI.1859, Люблін – 9.II.1914, Варшава) – польський педагог і психолог. Найбільшою заслугою Д. Була організація в Польші експериментальних досліджень психології дітей, їхнього мислення, розумових здібностей, волі тощо. Д. опрацьовував теорію початкової освіти , концепцію загальної освіти, суттю якої є всебічний розвиток особистості; досліджував проблеми виховання засобами праці, роль учителя у виховному процесі.

 
Даденков Микола Федорович

Даденков Микола Федорович (15.IV.1885, Вятка – 19.I.1955, Київ) – український педагог. У 1910 закінчив Ніжинський історіко-філологічний інститут. У 1910-1919 вчителював, 1919-27 викладав педагогіку у Фребелівському жіночому педагогічному інституті. В 1927-1944 – професор Дніпропетровського, Ніжинського, Київського, Кутаїського педінститутів. З 1944 очолював відділ історії педагогіки в Науково-дослідному інституті педагогіки України й кафедру педагогіки Київського педінституту. Д. – автор праць з історії педагогіки й естетичного виховання.

 
ДАЛЬТОН-ПЛАН

ДАЛЬТОН-ПЛАН, долтон-план – система організації навчально-виховної роботи в школі, заснована на принципі індивідуального навчання. Назва походить від м.Долтон у США, де її було вперше застосовано на початку XX ст.. При цій системі учень одержував завдання від учителя, виконував його самостійно і здавав учителеві. Учням надавалася свобода як у виборі занять, черговості вивчення різних навчальних предметів, так і у використанні свого робочого часу. Річний обсяг навчального матеріалу розбивався на місячні розділи, які, у свою чергу, ділилися на щоденні завдання. Учні працювали в окремих предметних кабінетах-лабораторіях (звідси й інша назва Д.-п. - "лабораторний план"), де учні могли дістати консультації учителя-спеціаліста з даного предмета. Д.-п. Давав можливість пристосувати темп навчання до можливостей учнів, привчаючи їх до самостійності, розвивав ініціативу, спонукав до пошуку раціональних методів роботи й виробляв почуття відповідальності за виконання завдань згідно з прийнятими зобов'язаннями. У 20-ті роки в українській школі робилися спроби модифікувати Д.-п.: подолати його надмірну індивідуалістичність, поєднуючи його з методом проектів, зв'язати з колективною працею учнів. Ці спроби знайшли відображення у так званому бригадно-лабораторному методі.

 
Данилов Михайло Олександрович

Данилов Михайло Олександрович (13.IV.1899, с.Василівщина Псковської обл. – 25.XI.1973, Москва) – відомий російський дидакт, академік АПН СРСР. З 1918 працював учителем математики в школі, з 1929 викладав у вищій школі, 1949-1963 керував сектором дидактики Інституту теорії та історії педагогіки АПН СРСР. Досліджував проблеми теорії навчання: закономірності процесу навчання й дидактичні принципи, умови та засоби стимулювання інтересу до навчання, виховання самостійності учнів у навчанні тощо.

 
ДАНСЬКА СИСТЕМА РУЧНОЇ ПРАЦІ

ДАНСЬКА СИСТЕМА РУЧНОЇ ПРАЦІ – одна з систем, яка передбачає навчання праці з деревиною й будується на певній послідовності включення в навчальний процес інструментів. Спочатку протягом півроку з ріжучих інструментів учню давалися лише пилка, потім додавався ніж, далі рубанок і т.д. В навчанні поєднувався класний і індивідуальний інструктаж. Велика увага приділялась культурі праці і опрацюванню фізичної та естетичної сторін робочого процесу.

 
ДАРУНКИ ФРЕБЕЛЯ

ДАРУНКИ ФРЕБЕЛЯ – (нім. Frobelsche Gabeny ) – дидактичний матеріал для ігор та занять з дітьми дошкільного віку, розроблений у XIX ст. німецьким педагогом Ф.Фребелем. Складається з шести "дарунків": м'ячиків, кулі, циліндра, куба, кубиків, цеглинок, підібраних з таким розрахунком, щоб відразу задовольнити всі інстинкти дитини. При користуванні ними ознайомлення з природою поєднується з засвоєнням геометричних норм, розвитком художнього смаку дитини. У системі Фребеля м'ячик, кубики, цеглинки, лозинки і насіння виступали символами, які зображали або навколишнє життя тварин і людей, або природи казкових героїв.

 
ДВОКЛАСНІ ПОЧАТКОВІ УЧИЛИЩА

ДВОКЛАСНІ ПОЧАТКОВІ УЧИЛИЩА – школи підвищенного типу з п'яти – й шестирічним строком навчання. Виникли в Російській імперії в 70-х роках XIX ст. в ряді великих сіл на окремих великих залізничних станціях і в деяких повітових містах. В Д.п.у. навчалися головним чином діти селян, дрібних торговців і кустарів. Кращі учні мали право вступати в учительські семінарії. Після 1937 Д.п.у. перетворено на школи I і II ступенів (початкові й семирічні).

 
ДВОРЯНСЬКІ ІНСТИТУТИ

ДВОРЯНСЬКІ ІНСТИТУТИ – закриті кастові виховні установи з курсом середніх навчальних закладів. Були організовані в 30-х роках XIX ст. в Москві, Варшаві, Нижньому Новгороді, Пензі та інших містах Російської імперії. Д.і. давали дуже обмежені знання, стояли нижче інших аналогічних закладів і, не задовольнівши в результаті цього вимог дворянства, поступово були закриті.

 
Де-Метц Георгій Георгійович

Де-Метц Георгій Георгійович (21.V.1861, Одеса – 3.II.1947, Київ) – український фізик і методист. Закінчив Новоросійський університет (тепер Одеський). У 1891-1930 – професор Київського університету, в 1934-1947 – завідувач кафедри Київського педінституту. Написав перший курс методики навчання фізики в школах України.

 
ДЕКАН

ДЕКАН (від лат. decanus , букв. – десятник) – у вищому навчальному закладі керівник факультету. Д. Відповідає за якість навчально-виховної й наукової роботи на факультеті, є головою ради факультету.

 
Декралі ( Decroly ) Жан Овід

Декралі ( Decroly ) Жан Овід (23.VII.1871, Ренекс – 12.VIII.1932, Брюссель) – бельгійський педагог, лікар і психолог, один з визначних представників "нового виховання". З 1920 – професор Брюссельського університету, де читав курс дитячої психології і гігієни. В 1901 Д. Відкрив поблизу Брюсселя Інститут для дефективних дітей, в якому розробляв нові методи навчання й виховання. Д. опрацював метод навчання й виховання, який виходить з так званих "центрів інтересів". "Метод Декролі" досі користується популярністю в ряді країн Західної Європи.

 
Демиденко Василь Купріянович

Демиденко Василь Купріянович (нар. 13.III.1929, с.Ємільчине Житомирської обл.) – український педагог і психолог, доктор психологічних наук, член-кореспондент АПН СРСР (з 1971) і АПН України (з 1992). В 1957-1962 – завідувач кафедри педагогіки й психології, 1962-1966 – проректор Миколаївського педінституту; в 1966-1981 – ректор, а з 1981 – завідувач кафедри Бердянського педінституту. Досліджує психологічні аспекти вивчення історії в школі, навчальні мотиви учнів та формування педагогічної майстерності у студентів педвузів.

 
Демков Михайло Іванович

Демков Михайло Іванович (24.III.1859, хутір Скринник Чернігівської обл. – 27.III.1939, Прилуки) – український педагог. В 1887 закінчив Ніжинську гімназію і в 1881 – Київський університет. З 1881 викладав фізику і природознавство в Чернігівській жіночій гімназії і в Глухівському учительському інституті. В 1905-1911 – директор Московського учительського інституту. Після 1917 викладав педагогіку та історію педагіки в Прилуцькому педагогічному технікумі. Д. – автор перших великих підручників з педагогіки для учительських інститутів, учительських семінарій і педагогічних класів жіночих гімназій.

 
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ОСВІТИ

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ОСВІТИ – принцип реформування освіти в Україні на демократичних засадах, який передбачає децентралізацію, регіоналізацію в управлінні освітою, автономізацію навчально-виховних закладів у вирішенні основних питань діяльності, поширення альтернативних (приватних) навчально-виховних закладів, перехід до державно-громадської системи управління освітою (участь батьків, громадськості, церкви), співробітництво учитель–учень, викладач–студент у навчально-виховному процесі..

 
Демокріт

Демокріт (Δημόκριτος; бл. 460 до н.е., Абдери, Фракія – бл. 370 до н.е.) – давньогрецький філософ. Надавав великого значення вихованню дітей, розглядаючи його як головне завдання сім'ї. Д. вважав, що е слід ставити перед собою завдання дати дітям всеохоплюючі знання, значно важливіше розвинути вміння мислити.

 
Демолен

Демолен ( Demolins ) Едмон (1852, Марсель – 22.VII.1907, Рош) – французький історик, соціолог, педагог, один з ініціаторів нового виховання. Закликав створювати для дітей приватні середні школи-інтернати, які більше відповідають потребам життя. На перший план у школах пропонував ставити фізичне виховання й спорт, фізичну працю дітей, розвиток їхньої самостійності й ініціативи, енергії, зміцнення волі. У трьох старших класах планувалася фуркація. Проектувалися чотири відділення – літератури, господарства, промисловості й торгівлі. В 1899 створив школу (школа де Рош), яка стала одним з центрів "нового виховання".

 
Демор ( Demoor ) Жан

Демор ( Demoor ) Жан (25.IV.1867, Еттербек – 1941, Брюссель) – бельгійський лікар і педагог, організатор перших допоміжних шкіл у Бельгії (1897). В 1899-1937 професор Брюссельського університету, де в 1919 створив Педагогічний інститут. Пропонував необхідність громадського піклування про аномальних дітей, відкриття спеціальних установ для них. Опрацював систему діяльності шкіл для розумово відсталих дітей, навчальні програми яких підпорядковував принципові "корисності". Був прихильником активних методів навчання, які розвивають самостійність дітей. Створив класифікацію аномальних дітей.

 
Деполович Лідія Платонівна

Деполович Лідія Платонівна (27.XI.1869, с.Ковчин Чернігівської обл. – 20.III.1943, Київ) – український педагог і методист початкової освіти. Вчителювала на Чернігівщині, з 1927 – у школах Києва. Відома як складач і упорядник посібників для навчання грамоти.

 
Деркачов (Деркач) Ілля Петрович

Деркачов (Деркач) Ілля Петрович (1.VIII.1834, с.Каменське Дніпропетровської обл. – 8.XI.1916, Москва) – український і російський педагог, методист початкової школи , дитячий пиьсменик. Послідовник К.Д,Ушинського. Навчався в Харківському (1855) і Московському (1856 - 1859) університетах. У 60-70-х роках учителював у гімназіях Севастополя, Сімферополя, Херсона, Одеси, Єлисаветграда та ін. Д. – автор підручників і книг для дітей. Склав "Українську граматику" (1861), яку безплатно розповсюджував у школах України.

 
ДЕРПАТСЬКА

ДЕРПАТСЬКА учительська семінарія – середній педагогічний навчальний заклад з німецькою мовою навчання. Готував вчителів для початкової школи Естляндської губернії. Існувала з 1828 – 1889. Навчальний план декілька раз змінювався, мав або вузько практичне, або енциклопедичне направлення. В 1878 р. Була створена інша Д.у.с., яка з 1893 мала назву Юрьєвська з російською мовою навчання. Семінарія готувала вчителів для сільських народних училищ Прибалтійського краю. В Д.у.с. викладались загальноосвітні дисципліни, педагогіка та методика, студенти семінарії проходили педагогічну практику, практичні заняття з сільського господарства, ручної праці, заняття з малювання та співів. Виховання мало релігійно-монархічне направлення.

 
ДЕСКУЛІЗАЦІЯ

ДЕСКУЛІЗАЦІЯ – (від англ. deschooling , букв. - "обезшколення") – концепція ліквідації школи як соціального інституту й заміни її нетрадиційними формами соціалізації молоді. Висунута в 60-70-х роках XX ст. ліворадикальними теоретиками в соціології і педагогіці. Прихильники дескулізації вважають, що школа увічнює несправедливий соціальний порядок і соціальну ієрархію в дусі ідеології конформізму. Представники Д. закликають до відміни обов'язкового навчання й пропонують здійснювати соціалізацію молоді за допомогою неформальних "освітніх ресурсів".

 
ДЕТРОЙТ-ПЛАН

ДЕТРОЙТ-ПЛАН ( Detroit Plan ) – одна з систем організації шкільної роботи в США. Назва походить від міста Детройта, де вона дістала вперше (1919) своє офіційне визнання. Д.-п. Був відомий головним чином як платум-план.

 
ДЕФЕКТОЛОГІЇ ІНСТИТУТ

ДЕФЕКТОЛОГІЇ ІНСТИТУТ – науково-дослідна установа, яка вивчає особливості розвитку аномальних дітей, шляхи й засоби подолання аномальності розвитку, корекції і компенсації фізичних і психічних недоліків та розробляє систему виховання, навчання й включення в продуктивну діяльність осіб з фізичними і психічними вадами. Д.і. створено в 1945 у Києві, в 1956 приєднано до Інституту педагогіки, з 1994 діє як самостійний інститут АПН України.

 
ДЕФЕКТОЛОГІЧНА ОСВІТА

ДЕФЕКТОЛОГІЧНА ОСВІТА- професійна підготовка педагогів для роботи з аномальними дітьми в різних типах спеціальних закладів (школи для глухих, слабочуючих, сліпих, слабозорих, допоміжні школи, логопедичні школи й пункти, спеціальні дошкільні установи щодо) Підготовка учителів - дефектологів здійснюється на дефектологічних факультетах Українського дагогічного університету імені М.П.Драгоманова і Слов'янського педінституту.

 
ДЖАДИДИЗМ

ДЖАДИДИЗМ- (від араб. усул і джадід - новий метод) - релігійно - філософська течія серед мусульман Російської імперії. Виникла в другій половині XIX ст. Джадидисти вимагали змінити системи, змісту й методів навчання в мектебах і медресе, введення в їхні навчальні плани загальноосвітніх предметів при збереженні провідної ролі мусульманської релігії.

 
Джеймс (James) Вільям

Джеймс (Джеймс); James Вільям (11.I.1842, Нью-Йорк - 16.VII.1910,Чокоруа, Нью-Гемпшир) - американський психолог і філософ, родоначальник філософії прагматизму, яка істотно вплинула на американську педагогіку (див. Прагматична педагогіка.) У психолгії відомий своєю теорією емоцій. (див. Джеймса-Ланче теорія) і теорією "потоку свідомості", яка забражала свідомість у вигляді безперервної зміни неповторних суб'єктивних станів. Головні завдання навчання Д. вбачав у тому, щою викликати певну рухову реакцію учнів. Велике значення у вихованні Д. надавав трудовому навчанню.

 
Джефферсон (Jefferson) Томас

Джефферсон (Jefferson) Томас Томас (13.IV.1743, Албермарн - 4.VII.1826, Монтіселло) - видатний амкриканський просвітитель і державний діяч, президент США в 1801-1809. В розвитку освіти Д. вбачав одну з важливих умов перебудови суспільних відносин. Вирішальну роль відводив загальноосвітній школі, яка повинна бути загальна, безплатна та обов'язкова для всіх. Школу Д. пропонував створити з двох ступенів - елементарну (початкову) з трирічним строком навчання й граматичну (середня з шестирічним терміном навчання.) Пізніше (1814) Д. опрацював систему організації професійних шкіл. Серед шкільних предметів особливі значення надавав історіїї, вважав, що значення основних ысторичних фактів допоможе розібратися у вчинках людей, розпізнти небезпеку політичного честолюбства. Великого значення надавав позашкільній освіті.

 
Джибладзе, Георгій Миколйович

Джибладзе, Георгій Миколйович(р. 1913.) - грузинський педагог, доктор філологічних наук, проф. Тбіліського державного університету, чл.-кор. ПМ Грузинської РСР, чл. ППН, автор наукових праць з питань естетики, народного просвітництва та педагогіки.

 
Джувані, Олександр

Джувані, Олександр Олександр (р. 1880) - албанський педагог-демократ. Свою діяльність в галузі просвітництва почав боротьбою з відкриття албанських шкіл за часів турецької влади. Був викладачем першого педагогічного училища. Після звільнення Албанії в 1912 працював над питаннями уніфікації системи прросвітництва та навчальних програм албанської школи. Йому належить ряд праць з педагогіки та методики, найважливішими з яких є "Життя Песталоцці" та "Основи педагогіки".

 
ДИДАКТА

ДИДАКТА- європейський ярмарок дидактичних засобів, який проводиться кожні 2 роки в одному з німецьких міст, Д. створює умови для зустрічій учителів, науковців, виробників і торговців дидактичними засобами, а також керівників системи освіти, а також керівників системи освіти, зацікавлених у збезпеченні навчальних закладів сучасними дидктичними засобами. Організовуються також симпозіуми та конференції різних груп спеціалістів.

 
ДИДАСКАЛ

ДИДАСКАЛ- (від грец. дідадкалос) - учитель у стародавній Греції та у Візантії. Часто Д. називали й учителів у братських школах Україні та греко-латинських школах російської держави XVII ст.

 
ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ - узагальнена назва різних напрямів у психології, що розглядають психіку як цілісний внутрішній процес. Термін "Д.п." вперше вжив 1918 американський психолог Вудвордс для позначення нового напряму, який виник під впливом волюнтаристської концепції В.Джемса. Представники Д.п. розробили динамічний підхід до ряду психічних явищ, які раніше трактувалися як статичні. Пізніше термін "Д.п." почали застосовувати для позначення різних напрямів, що розглядають передусім динамічний аспект психіки-спонукальні мотиви, інтереси, потяги тощо.

 
ДИПЛОМ<p><i><strong>ДИПЛОМ</strong></i>- (франц. Diplome, від грец. диплома - лист, складений удвоє) - офіційний документ про закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу, про присвоєння вченого ступеня чи завання.
</p>
 
ДИСЕРТАЦІЯ

ДИСЕРТАЦІЯ- (лат. dissertatio - розвідка, дослідження) - наукова праця, підготовлена для прилюдного захисту та здобуття вчених ступенів кандидата і дрктора наук. Д. на здобуття вченого ступеня кандидата з педагогіки і часткових методик містить наукові і практичні висновки та рекомендації щодо шляхів поліпшення роботи в навчально-виховних закладах, дитячих і юнацьких організаціях, родині. В дисертаціях з історії педагогіки даються нові узагальнення та оцінки минулого історичного досвіду в галузі педагогічної теорії і практики. Для одержання вченого ступеня кандидата педагогічних наук дисертант повинен показати глибоке знання праць з досліджуваної проблеми, вміння збірати, аналізувати необхідні матеріали, правильно розв'язувати в теоретичному або історико-педагогічному плані поставлені завдання. Докторська дисертація з педагогічних наук - самостійне експериментальне чи теоретичне дослідження великих і важливих питань теорії чи історії педагогіки, методів навчання, дефектології з глибокими науковими узагальненнями й розв'язуваннями певних педагогічних проблем. Захищають Д. н спеціалцзованих радах по захисту Д. у ВУЗах і науково-дослідних установах. Затверджує Д. Вища атестаційна комісія України.

 
ДИСКУСІЯ

ДИСКУСІЯ- (лат. disscussio - розгляд - 1) Широке публічне обговорення якогось спірного питання. 2) В переносному значенні - спір, суперечка окремих осіб, співбесідників). 40) Дисперсійний аналіз у педагогіці (від лат. dispersio - розсіювання) - статистичний метод, який дає можливість аналізувати вплив різних факторів (ознаку та досліджувану/залежну) зміну. Суть Д.а. полягає в розкладанні (дисперсії) вимірюваної ознаки та незалежні складові, кожна з яких характеризує вплив того чи іншого фактора або їхньої взаємодії. Наступне порівняння таких складових дає можливість оцінити значущість кожного фактора, який вивчається а також їх комбінації.

 
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ - форма навчання, коли спілкування між викладачем і студентом або вчителем і учнем відбувається за допомогою листування, комп'ютерних мереж, кабельного та супутникового телебачення, телефону чи телефаксу тощо. Протягом останнього десятиріччя д.н. стало одним з найважливіших елементів системи вищої освіти промислово розвинених країн. З одного боку, це зумовлено бурхливим розвитком інформаційних технологій (комп'ютерні мережі Інтернету, глобальне телебачення тощо), з іншого - політикою урядів цих країн у галузі освіти, їхнім прагненням зробити навчання та освіту будь-якого рівня максимально доступними для всіх верств населення.

 
ДИТЯ

ДИТЯ - щомісячний ілюстрований журнал для дітей дошкільного і шкільного віку з педагогічним відділом. Видавався в 1898-1904 - російською мовою.

 
ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА

ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА - художні й науково-популярні твори, написані для дітей. Залежно від віку читачів Д.л. має свої жанрові і стильові особливості, відповідну тематику. Першою дитячою книжкою вважається "Світ почуттєвих речей у малюнках" (1654) Я.А.Коменського. До скарбниці Д.Л. ввійшли твори Г. Бічерстоу, Л. Буссенара, Жюля Верна, Т.М. Майн-Ріда, Е. Сетон-Томпсона, М. Твена, а для найменших - Ш. Перо, братів Я. і В. Грімм, Г.К. Андерсена. В Україні для дітей писали С. Васильченко, М. Трублаїні, М. Пригара, Н. Забіла, Є. Гуцало, Григір Тютюнник.

 
ДИТЯЧЕ МІСТЕЧКО

ДИТЯЧЕ МІСТЕЧКО ІМЕНІ В.І. ЛЕНІНА- (Ленінськ) - школа-інтернат для колишніх безпритульних дітей, заснованав в Києві в 1923. В ній виховувалося близько 1500 дітей різних національностей у віці від 4 до 16 років. У школі були навчальні класи й майстерні, клуб з кіноустановкою, бібліотека, друкарня, садово-городнє допоміжне господарство. Містечко проіснувало до початку 30-х років.

 
ДИТЯЧИЙ СВІТ

ДИТЯЧИЙ СВІТ - К.Д. Ушинського (1861) - посібник для підвищеної початкової школи, освіти, який поєднував у собі матеріал пояснювального читання з елементарними відомостями про основи наук. Призначався для I і II класів гімназії, III і IV класів початкової школи і для старших класів повітових училищ.

 
ДИТЯЧИЙ ФОНД ООН (ЮНІСЄФ)

ДИТЯЧИЙ ФОНД ООН (ЮНІСЄФ) - спеціальний фонд при ООН, створений за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 1946. Мета фонду - надавати допомогу країнам, які стали жертвами агресії, і країнам, що розвиваються, для охорони здоров'я, поліпшення харчування, справи освіти й соціального забезпечення дітей. Фонд надає надзвичайну допомогу дітям і матерям і в разі стихійного лиха (землетруси, повені та ін.). Кошти фонду складаються з добровільних внесків урядів, організацій та окремих осіб.

 
ДИТЯЧІ ПРИТУЛКИ

ДИТЯЧІ ПРИТУЛКИ - в царській Росії благодійні установи для опікування сиріт і дітей, покинутих батьками й залишених без догляду. Д.п. виникли у XVIII ст.при монастирях. У Західній Україні, Буковині до 1939-1940 існували під назвами "захоронок", "захистів", "сиротинців".

 
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ - галузь психології, що вивчає індивідуальні й групові відмінності в психіці людей. Термін "Д.п." запровадив німецький психолог В. Штерн (1900). Д.п. розглядає індивідуальні особливості як продукт розвитку людей, зумовлений передусім суспільно-історичними обставинами їхнього життя, навчання, виховання і праці. Значну роль у формуванні цих відмінностей відіграють природні, зокрема статеві, особливості організму, його нервової системи.

 
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ НАВЧАННЯ

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ НАВЧАННЯ - (від лат. differentia - різниця) - стосовно загальноосвітньої школи розподіл навчальних планів і програм у старших класах середньої школи. Відокремлення й посилення провідних профілюючих навчальних предметів не суперечить принципові єдиної школи, оскільки при цьому забезпечуються встановлені державні стандарти загальноосвітніх знань з усіх предметів і не збільшується тижневе навантаження учнів. Д.н. може будуватися як за науково-теоретичними профілями (гуманітарний, фізико-математичний), так і науково-технічними. Д.н. може здійснюватися й у формі додаткових занять за вибором за рахунок часу відведеного для цієї мети навчальним планом. Комплектування школи за напрямами чи профілями здійснюється згідно з вираженими учнями нахилами й інтересами. Після закінчення будь-якого відділення учні дістають достатню підготовку для вступу до будь-якого ВУЗу та однакове право на продовження освіти у вищій школі.

 
ДІАЛОГ У НАВЧАННІ

ДІАЛОГ У НАВЧАННІ - форма педагогічної взаємодії учителя-учня (учня-учня) в умовах навчальної ситуації, в ході якої відбувається інформаційний обмін, взаємний вплив і регулюються відносини. Специфіка нвчального діалогу визнчається цілями, умовами та обставинами взаємодії.

 
Дідро (Diderot) Дені

Дідро (Diderot) Дені (5.X.1713, Ланчр - 31.VII.1784, Паріж) - французький філософ, просвітник, письменник. Велику увагу приділяв питанням виховання та освіти й вимагав охоплення навчанням дітей усіх суспільних станів, запровадження державних, світських шкіл, обов'язкової і безплатної початкової освіти. Вирішальною умовою формування особистості Д. вважав суспільне середовище й виховання, а не біологічні особливості й соціальне походження. Відстоював переважне вивчення реальних наук, запровадження нових методів навчання, які б розвивали активність учнів. Особливу увагу приділяв естетичному й моральному вихованню, виступав проти впливу церкви на освіту й різко критикував релігійний світогляд.

 
ДІЙСНИЙ СТУДЕНТ

ДІЙСНИЙ СТУДЕНТ - введене університетським статутом 1863 в Росії звання, яке присвоювали після закінчення університетського курсу з задовільними або відмінними оцінками, але без подання і схвалення дисертації. Студенти, котрі закінчували курс з відмінними оцінками, після подння дмсертації і схвалення її факультетом діставали ступінь кандидата. Звання Д.с. було відмінено 1884.

 
Дільтей (Dilthey) Вільгельм

Дільтей (Dilthey) Вільгельм (19.XI.1833, Пібріх-на-Рейні - 1.X.1911, Зайс) - німецький філософ, історик культури, основоположник педагогіки культури, розуміючої психології і школи "історії духу". Світ культури трактував як такий, що не підлягає жодним законам світу "об'єктивного духу", пізнання культурних цінностей у процесі виховання - як інстуїтивне проникнення в ці цінності. Виховний процес мав спиратися, з Д., на спілкування вихованців з цінностями таких галузей культури, як релігія, філософія, мистецтво, наука або право, та переживання й розуміння тих цінностей і н вдосконалення тим самим особистості вихованців. Висунув канцепцію "розуміння" як специфічного методу "науки про дух", яку він назвав герменевтикою і протистовляв її "поясненню" як методові природничих наук.

 
ДІМ ВІЛЬНОЇ ДИТИНИ

ДІМ ВІЛЬНОЇ ДИТИНИ - навчально-виховний заклад для дітей 4-10 років, провадив свою діяльність на принципах вільного виховання. Заснований 1906 року членами. Московського гуртка спільного виховання та навчання дітей. Була зроблена спроба "звільнити" навчально-виховний процес від впливу педагогів, внести в навчально-виховну роботу стихійністьта самовплив. Трирічний період існування Д.в.д. (1906-1909) довів неспроможність цих спроб, необхідність вірної організації занять, які проводяться за певним розкладом та під керівництвом вчителів.

 
ДІМ НАУКИ

ДІМ НАУКИім. П.І. Макушина - народний університет, заснований 1912 р. в м. Томськ на пожертвуванні Макушиним кошти. Початок занять у "Д.н." був затриманий царською владою до 1916.

 
Дінтер (Dinter) Густав Фрідріх

Дінтер (Dinter) Густав Фрідріх (1760-1831) - німецький педагог. У галузі дидактики опрацював прийоми катехізації-навчання за допомогою запитань і відповідей (див.також Ктехізична бесіда). Д. належать детальні правила опитування, переходу від наочного навчання до катехізації і навпаки. Вважав катехізацію головним методом навчання в старших класах народної школи.

 
Дісней (Дісні; Disney) Волт

Дісней (Дісні; Disney) Волт (5.XII.1901, Чикаго - 15.XII.1966, Бербалік) - американський кінорежисер, продюсер. Зняв серії короткометражних мультфільмів з постійними персонажами (каченя Дональд, мишиня Мікі та ін.) У м. Анахайм (Каліфорнія, в 1955 відкрив разважальний парк для дітей "Дійснейленд").

 
Дістервег - (Diesterweg) Фрідріх Адольф

Дістервег - (Diesterweg) Фрідріх Адольф Вільгельм (29.X.1790, Зіген, Вестфалія - 7.VII.1866, Берлін) - видатний німецький педагог-демократ, визначний діяч у галузі народної школи й педагогічної освіти. Д. виступав проти станових і національних обмежень у царині освіти, проти виховання молоді в дусі релігійного фанатизму, національної ворожнечі й місцевої обмеженості. Послідовник Песталоцці, основними принципами виховання Д. вважав природовідповідність, культуровідповідність і самодіяльність, розробив дидактику розвиваючого навчання. Головним завданням нвчання Д. вважав розвиток мислення, уваги, пам'яті, але в той же час підкреслював, що розвиток цих здібностей дітей нерозривно пов'язаний із засвоєнням самого матеріалу. Д.є. автором понад 20 підручників з математики, географії, природознавства, німецької мови та інших предметів, відомої праці "Дороговказ до освіти німецьких учителів" (1853).

 
Діттес (Dittes) Фрідріх

Діттес (Dittes) Фрідріх (23.IX.1829, Ірфесчрюн - 15.V.1896, Відень) - німецький і австрійський ліберальний педагог, послідовник Коменського, Песталоцці, Дістервега. Виступав проти конфесіональної школи за ліберальну шкільну політику, за повсюдне поширення народної освіти в дусі И.Г. Песталоцці. Д. - автор посібників з методики початкової освіти, історії й теорії навчання та виховання для учителів і вихователів. 62) Дмитрова Анастасія (1815-94) - перша болгарська вчителька, основоположник жіночої освіти в Болгарії. відкрила першу школу для дівчат у м. Плевно, де на відміну від монастирських шкіл, надавалась систематична освіта.

 
ДІЯЛЬНІСНО-ОСОБИСТІСНА КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВАН

ДІЯЛЬНІСНО-ОСОБИСТІСНА КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВАННЯ - стверджує, що дієвим виховання є лише тоді, коли дитина включається в різноманітні види діяльності і оволодіває суспільним досвідом завдяки ефективному стимулюванню педагогом її активності в цій діяльності.

 
ДЛЯ НАРОДНОГО ВЧИТЕЛЯ

ДЛЯ НАРОДНОГО ВЧИТЕЛЯ- педагогічний журнал, виходив у Москві з 1907 по 1917 р. під редакцією Н.В. Гулупова та П.М. Шестакова.З журналом співробітничали: Н.В. Чехов, Н.І.Іорданський, В.І. Чарнолуській. В ньому висвітлювались нові вітчизняні та зарубіжні педагогічні течії, питання шкільного життя, надовався перелік просвітницьких організацій, бібліографія педагогічної літератури.

 
Добровольский (Dobrovolski) Антоні Болес

Добровольский (Dobrovolski) Антоні Болеслав (6.VI.1872, Дворзовіце Кошельне - 27.IV.1954, Варшава) - польський учений, геофізик, відомий теоретик педагогіки, професор педагогіки Народного і Варшавського університетів. Автор концепції 10-річної загальноосвітньої школи ("загальної гімназії"), яка б забезпечувала дітям "мінімум освіти", необхідний для подальшої освіти, праць у галузі методики навчання, організації системи освіти.

 
Добровольский (Dobrowolski) Станіслав

Добровольский (Dobrowolski) Станіслав (5.VIII.1883, Пулави - 27.XI.1978, Варшава) - польський педагог і освітній діяч. В 1927-1930, керуючи Кременецьким педагогічним ліцеєм, досліджував проблеми запровадження лабораторного методу навчання. В 1930-1939 був директором Вищих учительських курсів у Варшаві і досліджував особливості мислення вчителя. Після 1945 вивчав досвід експериментльних шкіл у Польші.

 
Добролюбов Микола Олександрович

Добролюбов Микола Олександрович (5.II.1836, Нижній Новгород - 29.XI.1861, Санкт-Петербург) - російський літературний критик, публіцист. Багато уваги Д. приділяв питанням педагогіки. Гостро критикував казенну педагогіку, її реакційний ідеал виховання покірних слуг царизму. Був поборником жіночої освіти. Завдання виховання Д. вбачав у підготовці людей, здатних правильно розуміти явища навколишньої дійсності, активно боротися з усіма недоліками в житті, захищати справжні інтереси своєїкраїни й народу. Навчання, за Д. має бути безплатним, світським і сдіснюватися рідною мовою учнів. Школа має давати дітям різносторонні природничо-наукові й гуманітарні знання, розвивати в них здатність самостійно мислити, виховувати силу волі, робити їх здоровими й морально стійкими. Д. пропонував усунути вивчення релігії, яка створює хибні уявлення. З широю симпатією ставився Д. до українського народу і його культури.

 
Добромислов Василій Олексійович

Добромислов Василій Олексійович(р. 1891) - чл.-кор. ППН. Автор праць: "Гвірта перказ у семирічній школі" та "Підручник російської мови для ремісничих, залізничих, гірничнопромислових училищ". В цих працях Д. обгрунтовував взаємозв'язок викладання грматики з розвитком мислення і мовлення учнів.

 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")