Wednesday, 19 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Г
Сторінок: 1
Слово Означення
Гадяцький Олександр Васильович

Гадяцький Олександр Васильович (нар. 22. VIII .1925, с. Птушка Сумської обл.) – український педагог, Герой Соціалістичної Праці (1978). Закінчив Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства. З 1954 – директор Лебединської школи механізації (тепер Лебединське сільське середнє професійно – технічне училище № 4).

 
ГАЗЕТА ШКІЛЬНА

ГАЗЕТА ШКІЛЬНА – педагогічний двотижневик. Виходила 1875 – 1879 у Львові. Пропагувала погляди „народовців” з питань народної освіти, виступала проти шкільної схоластики, за навчання живою українською мовою. У 1880 – 1889 замість „Газети школьної” виходила „Школьна часопись”, яка повністю зберегла напрям своєї попередниці.

 
ГАЗЕТИ ПЕДАГОГІЧНІ

ГАЗЕТИ ПЕДАГОГІЧНІ – друковані видання з короткою періодичністю виходу (щоденно, через день, щотижня), які відображають теорію і практику народної освіти. В Україні видається „Освіта” (виходить раз на тиждень). З 1997 виходить „Освіта України” (раз на тиждень).

 
Гайнікс ( Heinicke ) Самуель

Гайнікс ( Heinicke ) Самуель (10. IV .1727, Наутшлотц – 30. IV .1790, Ляйпциґ) – німецький сурдопедагог, один з основоположників усного (звукового) методу навчання глухонімих. Гайнікс вважав, що лише усна форма словесної мови може служити основною базою мислення глухонімого, опора на наочні або письмові образи, на думку Гайнікса, ненайдена. Гайнікс створив (1778) перший у Німеччині навчальний заклад для глухонімих – Ляйпцизький інститут.

 
Гайсинович Самуїл Євсєєвич

Гайсинович Самуїл Євсєєвич (1899-1939) – радянський діяч в галузі політехнічної освіти, д-р педагогічних наук. На першому з'їзді з питань політехнічної освіти в 1930 виступав з доповідю „Визначення змісту політехнічної освіти”.

 
Галанін Дмитро Дмитрович

Галанін Дмитро Дмитрович(р. 1886) – фізик–методист, професор, член-кореспондент АПН, автор робіт з методики викладання фізики та підручника з механіки для 8 кл. Брав участь в створенні посібника „Фізичний експеримент в школі” (1934) та конструюванні навчальних приладів з фізики для середніх шкіл.

 
ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИСЯ

ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИСЯ – культурно-освітнє товариство у Східній Галич. Мало на меті нести народові освіту й боротися за створення шкіл з навчанням українською мовою. Була заснована у Львові 1848. Існувала до Першої світової війни. Галицько – руська матиця видавала українською й російською мовами книги морально-релігійного та загальноосвітнього змісту, популярні праці з ремесла, господарства й педагогіки, друкувала шкільні підручники й наукові збірки.

 
Галл ( Hol ) Ґренвіл Стенлі

Галл ( Hol ) Ґренвіл Стенлі (1.ІІ.1846, Амвілд – 24. IV .1924, Ворчестер) – американський педагог і психолог; 1881-1888 – професор університету Джона Гопкінса в Балтиморі, де в 1883 створив першу в Америці психологічну лабораторію і центр експериментальної педагогіки. В 1887 організував перший американський психологічний журнал. Досліджував проблеми розвитку уяви і формування понять у дітей, умови успішного навчання.

 
Галла Карел

Галла Карел (нар. 19. VIII .1901) – чеський педагог і соціолог, завідував кафедрою педагогіки Карлова університету, головним редактором чеського журналу „Педагогіка”. Досліджував проблеми педагогіки вищої школи, загальної теорії виховання і соціології виховання.

 
ГАНАТЛЕБА

ГАНАТЛЕБА – („Просвітництво”) – перший грузинський щомісячний науково-педагогічний довідник. Видавався в Тбілісі у 1908-1920. його засновником та видавцем був педагог Л. Боцвадзе. Довідник виступав проти „просвітницької політики” царизму, за зміцнення зв'язків між російським та грузинським народами, розповсюдження революційно-демократичних педагогічних ідей, навчання на рідній мові та перебудову системи народної освіти на демократичних засадах.

 
Ганді Мохандас Карамчанд

Ганді Мохандас Карамчанд (Махатма; 2. X .1869, князівство Порбандар – 30.І.1948, Делі) – індійський політик, філософ, педагог, один з керівників національно-визвольного руху в Індії. Педагогічні ідеї Ганді були покладені в основу проекту організації так званої „основної освіти”, запропонованого в 1937. Під основною освітою Ганді розумів систему загального початкового навчання , головним стержнем якого є вивчення дітьми певного ремесла. Основою освіти Ганді проголошував навчання рідною мовою, вважав необхідним вивчення стародавньої культури індійського та інших народів Азії. Ганді виступав за розвиток жіночої освіти.

 
Ганелін Шолом Ізраїльович

Ганелін Шолом Ізраїльович (р. 1894) – радянський педагог, доктор педагогічних наук, член-кореспондент АПН Росії. Розробляв питання теорії та історії історії педагогіки. Основні праці: „Історія педагогіки” (1940) (з Е. Я. Голантом); „Нариси з історії середньої школи Росії” (1950); „Питання свідомого засвоєння знань учнями” (1954).

 
Ганишна Клавдія Олександрівна

Ганишна Клавдія Олександрівна (1881-1952) – радянський філолог та методист з іноземної мови, професор МДУ, член-кореспондент АПН. В своїх працях обґрунтовувала та розвивала принципи методики свідомого навчання іноземній мові, надавала великого значення лінгвістичним основам методики.

 
ГАРМОНІЙНИЙ РОЗВИТОК

ГАРМОНІЙНИЙ РОЗВИТОК – співрозмірний розвиток фізичних та духовних сил людини, струнке й строге поєднання різних сторін і функцій її свідомості, поведінки й діяльності.

 
ГАРНІЗОННІ ШКОЛИ

ГАРНІЗОННІ ШКОЛИ – навчальні заклади, які створювались військовим відомством царської Росії для навчання дітей солдат. У гарнізонні школи приймали хлопчиків, яким виповнилось 7 років, навчали їх письму, арифметиці, початкам геометрії, а також художній праці, трудовому навчанню, музиці. У віці 15 років учнів гарнізонних шкіл зараховували в армію. Перші гарнізонні школи були відкриті в 1716 Петром І.

 
Гарніш ( Harnisch ) Хрістіан Вільгельм

Гарніш ( Harnisch ) Хрістіан Вільгельм (28. VIII .1787, Вільстак – 15. VIII .1864, Берлін) – німецький педагог, послідовник Й. Г. Песталоцці. Гарніш – автор численних педагогічних праць, присвячених підготовці вчителів, народній школі, гімнастиці та її викладанню, а також навчальних посібників з геометрії, німецької мови та інших предметів. Детально опрацював курс світознавства, поклавши в його основу вивчення рідного краю. Створив навчальний посібник з цього курсу, в якому органічно поєднувався матеріал з історії, географії та інших наук. Запропонував ефективну систему навчання арифметики.

 
Гартлі ( Hartley ) Дейвід

Гартлі ( Hartley ) Дейвід (30. VIII .1705, Армлі – 28. VIII .1759, Бат) – англійський психолог, один із засновників асоціативної психології. Намагався застосувати принцип механічної причинності до вивчення психічних явищ. Психічне життя, за Гартлі, починається з відчуттів і елементарних почувань задоволення і незадоволення. Всі інші психічні процеси та явища – тільки сполучення (асоціації) відчуттів та елементарних почувань. Процес навчання Гартлі вважав повністю побудованим на попередньому досвіді. Вирішальну роль у формуванні людини відводив вихованню.

 
Гартліб ( Hartlib ) Сенюел

Гартліб ( Hartlib ) Сенюел (1599-1670) – англійський суспільний діяч. Сприяв розповсюдженню пансофічних ідей Коменського в Англії. Вважав, що про школи, які в той час належали приватним особам або церкві, повинно турбуватися міське управління (забезпечувати школи вчителями, необхідними посібниками, здіснювати контроль за діяльністю данних закладів освіти).

 
Гафурі Мажит

Гафурі Мажит (1880-1934) – основоположник башкирської літератури, суспільний діяч, педагог.

 
Гаюї, правильніше Аюї ( Ha u y ) Валенти

Гаюї, правильніше Аюї ( Ha u y ) Валентин (13. XI .1745, Сен-Жюст, Уаза – 18. II .1822, Париж) – французький педагог, один з основоположників тифлопедагогіки. Розробив для сліпих дидактику і методику вивчення основ наук і оволодіння ремеслами. Методи навчання Гаюї дістали поширення в багатьох країнах. Запропонував шрифт для сліпих, вдосконалив спосіб книгодрукування, створив ноти, географічні карти для них тощо. В 1784 заснував на свої кошти в Парижі першу школу для сліпих.

 
Гвоздєв Олександр Миколайович

Гвоздєв Олександр Миколайович (1892-1959) – радянський мовознавець та методист, професор, член-кореспондент АПН Росії. Працював у галузі діалектології сучасної російської мови, орфографії та методики. Найбільш вагомими працями є: „Формування у дитини граматичної будови російської мови” (1949), „Про фонологічні засоби російської мови”, „Нариси зі стилістики російської мови” (1952).

 
Геґель ( Hegel ) Георґ Вільгельм Фрідрих

Геґель ( Hegel ) Георґ Вільгельм Фрідрих (27. VIII .1770, Штутґарт – 14. XI .1831, Берлін) – видатний представник німецької класичної філософії, розробив систему принципів діалектичного способу мислення. В галузі педагогіки виступав прихильником неогуманізму, основне завдання школи вбачав у тому, щоб виховати мислячу істоту з правильною моральною поведінкою. Одночасно Геґель підкреслював, що у процесі виховання діти повинні оволодіти певними знаннями і практичними навичками. Геґель переоцінював значення формальної освіти, віддавав перевагу гуманітарним предметам у навчальному плані гімназії на шкоду природничо-математичним предметам. Геґель відстоював ідеал цілісного формування індивіда в контексті культури людства. Педагогічні ідеї Геґеля стверджували цінність знання й науки для всього суспільства і протистояли елітарним концепціям освіти.

 
Гедвілас Мечисловас Олександрович

Гедвілас Мечисловас Олександрович (р. 1901) – вчитель математики, державний діяч Литовської РСР, міністр освіти (з 1957). Брав участь у підготовці республіканського Закону про перебудову школи.

 
ГЕЙДЕЛЬБЕРГСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕЙДЕЛЬБЕРГСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ – один з найстаріших університетів Німеччини (заснований у 1386). У XV - XVI ст. був центром німецького гуманізму. Сучасний Гейдельбергський університет має теологічний, філософський, юридичний, медичний та природничонауковий факультети. Університетська бібліотека – одна з найбільших у Німеччині – налічує понад 820 тисяч томів. У 1956 в Гейдельбергському університеті навчалося 5323 студента та працювало 370 викладачів та професорів.

 
Гейніке ( Heinicke ) Самуїл

Гейніке ( Heinicke ) Самуїл (1727-1790) – засновник першого навчального закладу глухонімих у Німеччині – Лейпцизького інституту (1778), засновник усного методу навчання глухонімих. Вів вперту боротьбу з творцем мімічного методу К. М. Лепе. Вдосконалений Гейніке усний метод став називатися німецьким на відміну від французького мімічного методу.

 
Гекслі ( Huxley ) Томас Генрі

Гекслі ( Huxley ) Томас Генрі (1825-1895) – відомий англійський природодослідник. Пропагував вчення Дарвіна. В 1870 став президентом Асоціації сприяння викладанню природничих наук. Був президентом першої Лондонської шкільної ради. Ним був написан цілий ряд посібників з порівняльної анатомії та фізіології. Прагнучи зробити наукові знання надбанням широких мас, Гекслі читав багато лекцій для робітників.

 
ГЕЛАТСЬКА АКАДЕМІЯ

ГЕЛАТСЬКА АКАДЕМІЯ – науковий центр і вищий навчальний заклад середньовічної Грузії. Заснована на початку XII ст. царем Давидом-будівельником. Першим ректором і викладачем філософських наук був видатний педагог Петріцонелі Іоане. В Гелатській академії викладали: філософію, юриспруденцію, мистецтво, риторику, граматику, діалектику, математику, фізику, астрономію, географію, музику, дидактику, богослів'я. Разом з навчальною роботою діячі Гелатської академії займалися перекладами античної філософської літератури та створювали оригінальні твори.

 
Гельвецій ( Helvetius ) Клод-Адріан

Гельвецій ( Helvetius ) Клод-Адріан (31.І.1715, Париж – 26. XII .1771, там само) – французький філософ, один з діячів Просвітництва. Мету школи Гельвецій вбачав у вихованні патріотів, які прагнуть до блага суспільства, проникнутих новою мораллю, духом гуманності. Виступав за значне посилення фізичного виховання, наполягав на розвитку в людей спостережливості й уваги. Велике місце у творах Гельвеція посідала проблема здібностей.

 
Гельмгольц ( Helmholtz ) Герман Людвіґ Ф

Гельмгольц ( Helmholtz ) Герман Людвіґ Фердінанд (1821-1894) – видатний німецький природодослідник, автор класичних робіт з фізики, фізіології та психофізіології. Дав математичне трактування закону збереження енергії і застосував цей закон до процесів, що відбуваються в живих організмах, досліджував швидкість розповсюдження нервового збудження, розробляв теорію м'язових скорочень, акомодації ока, створив теорію резонансу.

 
Гендріх ( Hendrich ) Йосиф

Гендріх ( Hendrich ) Йосиф (1888-1950) – чеський педагог і історик педагогіки. Відомий перекладач і видавець праць Я. А. Коменського, про життя й діяльність якого зібрав новий матеріал.

 
ГЕНЕРАЛЬНИЙ НАКАЗ ПРО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ НАКАЗ ПРО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ рос. „Генеральное учреждение о воспитании обоего пола потомства ” (1764) – законодавчий акт за проектом І. І. Бецького, утопічний план створення „нової породи людей” в особливих державних виховних закладах, ізольованих від суспільства та сім'ї, щоб діти не заразилися від дорослих вадами та марновірствами. В закладах повинні були виховуватись діти всіх верств населення віком від 5-6 до 18-20 років. Головна мета – „вселять в юношестве страх божий”, прищеплювати чесноти та якості, необхідні прямым гражданам, полезным членам общества”.

 
Гербарт ( Herbart ) Йоганн Фрідріх

Гербарт ( Herbart ) Йоганн Фрідріх (4. V .1776, Ольденбурґ – 14. VIII .1841, Ґеттінґен) – німецький філософ, психолог і педагог. Був представником асоціативної психології. Намагався теоретично обґрунтувати педагогіку, вважаючи, що філософія вказує мету виховання, а психологія – шляхи до цієї мети. Особливо велике значення Гербарт надавав виховуючому навчанню, у процесі якого розвивається різнобічний інтерес, який має, згідно з Гербаротом, шість видів: емпіричний, спекулятивний, естетичний, симпатичний, соціальний і релігійний. Ставлячи вище за все розвиток мислення учнів, Гербарт відводив головне місце в навчальному плані стародавнім мовам і математиці. Педагогічна теорія Гербарта, особливо його теоретичне обґрунтування педагогіки, ідея виховуючого навчання та опрацювання методичних прийомів, які врахували виховні можливості навчальних предметів, - істотно вплинула на подальший розвиток теорії і практики виховання в багатьох країнах.

 
Гердер ( Herder ) Йоганн Ґотфрід

Гердер ( Herder ) Йоганн Ґотфрід (25. VIII .1744, Морунґен, Східна Пруссія – 18. XII .1803, Ваймар) – німецький філософ, письменник-просвітитель, педагог. Гердер – один з основоположників вивчення слов'янських мов у західноєвропейській філософії. В 1776-1803 керував школами у Ваймарі. Працюючи вчителем, відстоював прогресивні педагогічні ідеї, виступав за вивчення природи, історії й рідної мови, за організацію навчання, яка б викликала інтерес у дітей і розвивала самостійність мислення. На думку Гердера, всі державні установи, всі науки й мистецтва повинні служити формуванню гармонійно розвинутої людини, ідеал якої він вбачав відображеним у мистецтві Стародавньої Греції. Гімназія, за переконанням Гердера, покликана насамперед розвивати мислення учнів для знання й розуміння історії. Головним навчальним предметом вважав рідну мову, з вивчення якої повинне починатися шкільне навчання. Мету виховання вбачав у досягненні гуманності, тобто такого стану суспільства, коли кожна людина зможе розвивати свої здібності. Необхідним елементом виховання вважав повагу до історії та культури інших народів.

 
Гернле ( Hoernle ) Едвін

Гернле ( Hoernle ) Едвін (1883-1952) – діяч Комуністичної партії Німеччини в галузі народної освіти. Гернле – один з засновників дитячих комуністичних груп Німеччини. Він сформулював наступні завдання цих груп: розвиток творчої ініциативи, активності, навичок колективної праці. Рекомендував такі форми роботи з дітьми, як ігри, різні практичні заняття. Був редактором журналу „ Der junge Genosse ” та педагогічного часопису „ Das proletarische Kind ” (видавався 2 1921-1933).

 
Геров (Геровъ) Найден

Геров (Геровъ) Найден (1823-1900) – відомий болгарський педагог та суспільний діяч. Засновник першої болгарської школи з поділом на класи (Копрівштіца, 1846). Навчальний план Копрівштіца нагадував навчальний план молодших класів російської реальної гімназії. Автор п'ятитомного словника Болгарської мови.

 
Герцен Олександр Іванович

Герцен Олександр Іванович (1812-1870) надавав великого значення популяризації та розповсюдженню наукових знань в широких колах населення. Критично ставився до педагогічних поглядів Русо та інших прибічників „вільного виховання”, повністю визнаючи роль дорослого в навчанні та вихованні. Герцен в той же час зазначав, що розумовий та моральний розвиток повинен ґрунтуватися на самодіяльності дитини, а не нав'язуватись їй. Він відстоював принцип поєднання загальних та природничонаукових знань, принцип всебічного та гармонійного розвитку особистості.

 
Геффінґ ( Hoffiding ) Харальд

Геффінґ ( Hoffiding ) Харальд (11.І.1843 – 2. VII .1931) – данський філософ і психолог, з 1883 по 1915 – професор Копенгагенського університету. В загальнотеоретичних питаннях психології - прихильник валюнтаризму. У свою філософсько-етичну концепцію прагнув включити питання виховання, завдання якого вбачав у тому, щоб „надати дитинству самостійного значення” й дати йому можливість бути „підготовчою епохою в людському житті”.

 
Гібш Усідор Аронович

Гібш Усідор Аронович (р. 1883) – радянський методист-математик, автор низки робіт з методики: „Розвиток мовлення в процесі вивчення шкільного курсу математики” (1952), „Принципи, форми та методи навчання математиці” (1958). Розробляв питання методики викладання математики, пов'язанні з розвитком логічного мислення учнів.

 
Гізель (Кисіль) Інокентій

Гізель (Кисіль) Інокентій (бл. 1600 - 28. XI .1683, Київ) – український освітній і церковний діяч. У 1645-1650 професор і ректор (з 1646) Києво-Могилянської академії, де читав курси філософії, психології та ін.; з 1656 – архімандрит Києво-Печерської лаври. Був одним з найосвіченіших діячів культури в Україні.

 
Гізо ( Guizot ) Франсуа Г. Гільон

Гізо ( Guizot ) Франсуа Г. Гільон (1787-1874) – французький політичний діяч та історик періоду реставрації. В 1832-1837 був міністром освіти (з деякими перервами). В 1833 він ввів закон про організацію початкового навчання. Закон доручив общинам організацію та утримання шкіл, сприяв звільненню бідних від плати за навчання. Гізо поклав початок підготовці народних вчителів.

 

 
ГРЕКО-ЛАТИНСЬКІ ШКОЛИ

ГРЕКО-ЛАТИНСЬКІ ШКОЛИ - навчальні заклади підвищенного типу, створені в Москві у другій половині XVII ст. З ініціативи уряду й церкви. У школах вивчали грецьку, латинську й церковнослав'янську мови (читання, письмо, граматика), риторику й філософію.

 
Гринько Григорій Федорович

Гринько Григорій Федорович (30.XI.1890, с.Штапівка Сумської обл. - 15.III.1938, Москва) - український державний і освітній діяч, педагог. У 1917 учитель гімназії. В 1920-1922 - нарком освіти України і в СРСР, необґрунтовано репресований. Г. - організатор і теоретик системи народної освіти в Україні в 20 - 30-х роках. Разом з Я.П.Ряппо запропонував схему народної освіти в Україні, згідно з якою для дітей до 15 років створювалась єдина система соціального виховання. Був прихильником навчання рідною мовою, право вирішення цього питання віддавав місцевій владі.

 
Грищенко Арнольд Панасович

Грищенко Арнольд Панасович(нар. 23.IX.1936, с. Мутичів Чернігівської обл.) - український філолог, педагог. Доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України (1995). З 1981 завідує кафедрою Київського педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Досліджує граматику, словотвір і лексикологію сучасної української мови. Автор підручників для студентів з сучасної української літературної мови.

 
Грищенко Микита Минович

Грищенко Микита Минович (27.IX.1900, с. Трушки Київської обл. - 15.XI.1987, Київ) - український педагог. В 1948-1955 - директор науково-дослідного інституту дефектології, 1955-1958 - директор науково-дослідного інституту педагогіки, 1958-1975 - професор, завідувач кафедри педагогіки Київського університету. Досліджував проблеми історії розвитку школи й педагогіки в Україні.

 
ГРОМАДЯНСТВО ЗВИЧАЇВ ДИТЯЧИХ

ГРОМАДЯНСТВО ЗВИЧАЇВ ДИТЯЧИХ- педагогічний твір, написаний Єпіфанієм Славинецьким у XVII ст.. Дослідники встановили подібність цього твору з працею Я.А.Коменського " Правила поведінки ... " . В Г.з.д. зібрано 164 правила (у питаннях та відповідях), що стосуються поведінки дітей: вдома, в школі, за столом, при зустрічі з ким-небудь, як одягатись, як вести себе в іграх з ровесниками. Г.з.д. в свій час слугувала цінним посібником для вчителів та батьків з виховання дітей.

 
ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ

ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ - формування громадянськості як інтегративної якості особистості, яка дає можливість людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатною. До основних елементів громадянськості належать моральна й правова культура, яка виражається в почутті власної гідності, внутрішньої свободи особистості, дисциплінованості, в гармонічному поєднанню патріотичних, національних та інтернаціональних почуттів. Основна мета Г.в. - виховання у людини моральних ідеалів суспільства, почуття любові до Батьківщини, прагнення до миру, потреби в праці на благо суспільства. В сучасних умовах важливою громадянською якістю стає здатність людини до самовизначення, завдяки якому людина зможе розумно існувати в умовах вибору, тобто в умовах свободи й відповідальності.

 
ГРУПА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА І ГРУПА КОНТРОЛЬН

ГРУПА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА І ГРУПА КОНТРОЛЬНА - спеціально підібрані чи створені дві групи піддослідних осіб з метою дослідження впливу якогось педагогічного фактора, причому цей фактор діє лише в експериментальній групі. На основі порівняння змін в обох групах робиться висновок про ефективність застосованого педагогічного фактора.

 
Губернський Леонід Васильович

Губернський Леонід Васильович (нар.4.X.1941, м. Миргород Полтавської обл.) - доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АПН України (з 1995). З 1989 завідує кафедрою, а з 1994 - директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. Досліджує філософські проблеми розвитку науки, освіти і професійної підготовки кадрів в Україні.

 
ГУВЕРНАНТКА, ГУВЕРНЕР

ГУВЕРНАНТКА, ГУВЕРНЕР (від франц. gouvernante - керувати) - особи, які наймалися для домашнього виховання й початкового навчання дітей в сім'ях дворян, вищих чиновників, буржуазії, купців.

 
Гузик Микола Петрович

Гузик Микола Петрович (нар. 2.XI.1941, с. Гірське Львівської обл.) - український педагог-новатор, директор авторської школи-комплексу №3 м. Южне Одеської обл., член-кореспондент АПН України. Запропонував комбіновану систему організації навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, досліджує модель школи-комплексу.

 
Гулак - Артемовський Петро Петрович

Гулак - Артемовський Петро Петрович Петрович (27.I.1790, Городище Черкаської обл. 13.X.1865, Харків) - український поет, педагог. З 1825 професор, а в 1841 - 1849 ректор Харківського університету.

 
Гулевичівна Єлизавета (Галшка) Василівна

Гулевичівна Єлизавета (Галшка) Василівна(Лозчина, 1575 - 1642) - одна з засновниць Київського братства, монастиря і школи при ньому. В 1615 склала заповіт, за яким передавала свою садибу з землями в Києві для заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей шляхти і міщан. Цим було покладено початок Київській братській школі (згодом - Київська академія).

 
ГУМАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ

ГУМАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ - центральна складова педагогічного мислення, яка передбачає перегляд, переоцінку всіх компонентів педагогічного процесу у світлі їхньої людинотворної функції. Г.о. означає повагу школи й педагогів до особистості дитини, довіру до неї, прийняття її особистісних цілей, запитів і інтересів; створення максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку здібностей і обдарувань дитини, для її повноцінного життя на кожному з вікових етапів, для її самовизначення. Г.о. основним смислом педагогічного процесу вважає розвиток учня. Шляхи Г.о.: формування відносин співробітництва між усіма учасниками педагогічного процесу морально-емоційної культури взаємовідносин; формування в учнів емоційно-ціннісного досвіду розуміння людини; створення матеріально-технічних умов для нормального функціонування педагогічного процесу, що виховує гуманну особистість: щиру, людяну, доброзичливу, милосердну, із розвинутим почуттям власної гідності і поваги до гідності іншої людини.

 
ГУМАНІЗМ

ГУМАНІЗМ(від лат. humanus - людський, людяний) - 1) Система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність. 2) В історичному аспекті Г. - прогресивна течія західноєвропейської культури епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей. Видатними представниками Г. Були Леонардо да Вінчі, Т. Кампанелла, Дж. Бруно, Ф. Петрарка, Т. Мор, Ф. Рабе, Я.П. Коменський, М. Копернік та ін. В Україні гуманістичними ідеями були пройняті суспільно-політичні погляди І.Вишенського, вчення социніан.

 
ГУМАНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА

ГУМАНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА - напрям у сучасній теорії і практиці навчання і виховання, що виник наприкінці 50-х - на початку 60-х років у США як педагогічна реалізація ідей гуманістичної психології. Філософсько-ідеологічна орієнтація Г.п. близька до ідей про центризму, нового виховання і "прогресивізму" (див. Прагматична педагогіка). В центрі уваги Г.п. - унікальна цілісна особистість, яка прагне до максимальної реалізації своїх можливостей (самоактуалізації), відкрита для сприйняття нового досвіду, здатна на свідомий і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме досягнення особистістю такої якості проголошується Г.п. головною метою виховання на відміну від формалізованого передавання учням знань і соціальних норм у традиційній педагогиці. З середини 60-х років у США функціонує Національний консорціум з гуманізації виховання - організація педагогів-прихильників Г.п., які працюють у різних ланках системи освіти.

 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")