Wednesday, 19 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Глосарій

Починається з...
Містить в собі
Повне зпівпадання

Додати Слово

Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Ґ
Сторінок: 1
Слово Означення
ҐАЙДЕНС

ҐАЙДЕНС ” (англ. quidance, від quide – вести, керувати, спрямовувати) – психолого – педагогічна консультативна служба в систеиі освіти США. В широкому розумінні „Ґайденс”- допомога в будь-якій складній ситуації, коли особистість стоїть перед необхідністю вибору, прийняття рішення або адаптації до нових умов. У вузькому розумінні – процес надання допомоги особистості в самопізнанні й пізнання нею навколишнього світу з метою застосування знань для успішного навчання, вибору професії і розвитку своїх здібностей. Здіснюючи виховний вплив на школярів з метою формування в них певних особистісних якостей, „Ґайденс” бере активну участь в їх соціалізації, відзначає академічні успіхи, контролює їхній ідеологічний і моральний розвиток, сприяє подоланню конфліктів, які виникають у житті дітей. Служба „Ґайденс” у середній школі включаю п’ять компонентів:

 

  1. служба вимірювання (оцінки);
  2. служба інформації;
  3. служба консультування;
  4. служба влаштування на роботу;
  5. служба контролю за результатами навчання.

 

 
Ґаль (Gal) Роже

Ґаль (Gal) Роже (15.X.1906, Париж – 11.VI.1966, там само) – французький педагог, секретар Комісії з реформи освіти Ланжевена - Валлона, яка в 1945-1947 опрацювала проект шкільної реформи. В 1931-1941 викладав літературу в ліцеях, з 1944 – радник Міністерства національної освіти Франції. В 1957-1966 керував відділом наукових досліджень Національного педагогічного інституту Франції. Ґаль опрацював теоретичні основи модернізації змісту шкільної освіти, організував широкі експерименти по впровадженню активних методів навчання й удосконалення системи професійної орієнтації школярів.

 
Ґандер Володимир Олександрович

Ґандер Володимир Олександрович (1864-10.І.1939) – російський тифлопедагог. З 1898 працював у Воронежі, в 1910-1913 – в Харкові завідуючим (інспектором) школи сліпих. Особливу увагу Ґандер приділяв професійній підготовці учнів і влаштуванню випускників на роботу. З 1913 по 1919 працював у Московському училищі сліпих. З 1922 керував кафедрою тифлопедагогіки в Педагогічному інституті дитячої дефективності, а потім у Педагогічному інституті.

 
Ґановський Сава Цолов

Ґановський Сава Цолов (нар. 1.ІІІ.1897, с. Кунино Врачанського округу) – болгарський філософ, педагог, громадський діяч, з 1959 – директор Педагогічного інституту Болгарської АН. Ґановський – автор ряду педагогічних праць: „Педагогічний альбом” (1936), „Освіта на Сході” (1937), „Проблеми виховання” (1940) тощо.

 
Ґансберґ (Gansberg) Фріц

Ґансберґ (Gansberg) Фріц (9.IV.1871, Бремен – 12.II.1950, там само) – німецький педагог. На початку XX ст. виступав з різкою критикою традиційної школи з позиції вільного виховання. За Ґансберґом, мета виховання – формування особистості на основі саморозвитку. Завдання школи вбачав лише в розумовому розвитку дітей, головну роль у навчанні відводив живому слову вчителя, образній відповіді. Великого значення надавав вивченню рідної мови.

 
Ґаудіґ (Gaudig) Ґуго

Ґаудіґ (Gaudig) Ґуго (5.XII.1860, Штьоккай – 2.VIIІ.1923, Ляйпциґ) – німецький педагог, засновник педагогіки особистості. Особистість розумілася ним як результат взаємовпливів вродженої індивідуальності й культурного середовища. Головні педагогічні погляди викладені ним у книзі „Дидактика єресі”. Метою загальної освіти за Ґаудіґом є розвиток самостійного мислення. Вирішальним принципом дидактики він вважав самодіяльність і активність учнів. Ґаудіґ відомий також своїми „Педагогічними тижнями”, які проводилися в очолюваній ним Ляйпцизькій жіночій учительській семінарії.

 
Ґерд Олександр Якович

Ґерд Олександр Якович (5.IV.1841, Санкт-Петербурґ – 25.XII.1888, там само) – російський педагог, основоположник методики навчання природознавства в школі і один із зачинателів еволюційно – біологічного напряму в шкільному природознавстві. Найповніше опрацьована Ґердом методика вивчення курсу природознавства в молодших класах школи. Відстоював такі прогресивні методи і прийоми, як лабораторні роботи, самостійні спостереження учнів, екскурсії в природу.

 
Ґетце (Götze) Вольдемар

Ґетце (Götze) Вольдемар (1843-1898) – перший директор Ляйпцизької семінарії ручної праці, автор ряду розвідок з організації й методики трудового навчання в загальноосвітній школі.

 
ҐЕШТАЛЬПСИХОЛОГІЯ

ҐЕШТАЛЬПСИХОЛОГІЯ (від нім. Gestalt – цілісна форма, образ, структура і психологія) – напрям у психології, який абсолютизує цілісний характер психічної діяльності, вважаючи основою мислення ґештальти – цілісні, вроджені, незмінні структури. Виникла в Німеччині на початку XX ст. Представники ґештальтпсихології (М. Вертгаймер, В. Келер, К. Коффка та ін.) піддали критиці атомізм асоціативної психології.

 
Ґжеґожевська (Grzegorzewska) Марія

Ґжеґожевська (Grzegorzewska) Марія (8.IV.1888, с. Волучі, поблизу Рави Мазовецької – 7.V.1967, Варшава) – польський педагог і психолог, спеціаліст у галузі сурдо– і тифлопедагогіки. В 1921 організувала Інститут спеціальної педагогіки у Варшаві; в 1922-1960 – директор цього інституту; в 1930-1935 – організатор і директор державного інституту вчителів у Варшаві. В 1957-1959 Ґжеґожевська була професором дефектології Варшавського університету.

 
Ґлеккель (Glökel) Отто

Ґлеккель (Glökel) Отто (8.ІІ.1874, Поттендорф – 23.VII.1935, Відень) – австрійський педагог і громадський діяч. Працював учителем у Відні. Будучі міністром освіти (1919-1920), а потім головою шкільної ради Відня (1922-1924), Ґлеккель прагнув провести демократичну реформу школи, створити єдину трудову школу, незалежну від церкви. За участю Ґлеккеля в народних школах були запроваджені розширені навчальні плани і прийнято закон „Про головну і середню школу”, який проголосив безплатність навчання дітей у початковій школі. Ґлеккель був ініціатором створення у Відні Інституту підвищення кваліфікації учителів і Центральної педагогічної бібліотеки (1922).

 
Ґрачова Катерина Костянтинівна

Ґрачова Катерина Костянтинівна (1866, Санкт-Петербурґ – 1934, там само) – яка працювала з глибоко розумово відсталими дітьми і довела можливість їх розвитку під впливом виховання і спеціального навчання. Ґрачова – автор оригінальних праць із спеціальної педагогіки.

 
Ґрос (Groos) Карл

Ґрос (Groos) Карл (10.VII.1861, Гайдельберґ – 27.ІІІ.1946, Тюбінґен) – німецький психолог, відомий своїми працями в галузі дитячої психології, головним чином дитячої гри, яку він розглядав як засіб розвитку певних функцій дитячого організму. Під впливом З. Фрейда Ґрос доповнив свою теорію вченням про гру як каиарзіс (очищення).

 
Ґрот Микола Якович

Ґрот Микола Якович (30.IV.1852, Гельсінкі – 4.VI.1899) – російський психолог і філософ. Працював в Україні: з 1876 – професор Ніжинського історико – філологічного інституту, з 1883 – Новоросійського університету (в Одесі). З 1886 – професор Московського університету. На ранніх психологічних працях Ґрота позначився вплив рефлекторної теорії І. М. Сєченова.

 
Ґрундтвін (Grundtvig) Микола Фредерік Се

Ґрундтвін (Grundtvig) Микола Фредерік Северин (8.I.1783, Удбю – 2.IX.1872, Копенгаген) – данський просвітитель,громадський діяч, поет, історик. У галузі освіти Ґрундтвін виступав з прогресивними для свого часу ідеями: засуджував засилля класицизму в середній і вищій школі, вважав за необхідне розширити програму масової школи й наблизити її до вимог життя. Ґрундтвін був ініціатором створення так званих вищіх народних шкіл для дорослого населення. Перші такі школи були створені в Данії в 1834, пізніше вони поширилися в інших скандинавських країнах.

 
Ґурлітт (Gurlitt) Людвіґ

Ґурлітт (Gurlitt) Людвіґ (31.V.1855, Відень – 12.VIII.1931, Фройденштадт) – німецький педагог, представник теорії вільного виховання. На початку XX ст. виступив з різкою критикою змісту і методів навчання в німецькій школі, головні недоліки якої він вбачав у відході в історію, а також у догматизмі, формалізмі, схематизмі й авторитаризмі. Основним завданням виховння Ґурлітт вважав розвиток індивідуальності і творчості дитини. В педагогічному процесі значне місце відводив вільним іграм дітей, заняттям ручною працею як засобові виховання, а також естетичному вихованню. Вимагав старанного відбору навчального матеріалу, виключення з навчальних програм усього другорядного, одночасно заперечував необхідність систематичних навчальних занять у народній школі. За Ґурліттом, виховання не повинно передбачати практичної мети, воно повинне спрямувати активність і силу учнів.

 
Ґутс Мутс (Guts Muths) Йоганн Хрістоф Фр

Ґутс Мутс (Guts Muths) Йоганн Хрістоф Фрідріх (9.VIII.1759, Кведлінбурґ – 21.V.1839, Убенгайн) – німецький педагог – філантропіст. Одним за перших німецьких педагогів виступив з вимогою введення у школах різноманітних фізичних вправ: гімнастики, плавання, ігор, ручної праці тощо з метою всебічного розвитку фізичних сил дітей. Ґутс Мутс багато нового вніс в методику навчання географії.

 


Всі | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")