Вітальна сторінка arrow Мультимедіа галерея arrow Видатні педагоги та філософиarrow Духнович Олександр Васильович
Tuesday, 11 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Мультимедіа галерея
 

Духнович Олександр Васильович

український педагог, літератор, організатор народного шкільництва, світський і церковний діяч

1803-1865 р.р.

  1. Червоною ниткою крізь життя.

    Учителю так же на совісті да будет, чтоб в дітях народолюбиве возбудил і в серця їх засклепил любов к своєй народності, ібо человєк без народності, подобен єсть скітающемуся волку, котрому всякій лес отечеством єсть, где брашно находіт.

  2. Життя.

    О. В. Духнович народився в селі Тополя Гуменського округу (тепер Словаччина) в сім'ї священика. У 1821 році він блискуче закінчив Ужгородську гімназію, а в 1827 році – духовну семінарію. Певний час О. В. Духнович працював домашнім учителем ужгородського урядовця Стефана Петровая, де виховував його семирічного сина. Робота домашнього вчителя була початком педагогічної діяльності О. В. Духновича. У Петровая була чимала бібліотека, і О. Духнович, маючи вільний час, багато читав, знайомився з творами російських письменників, західноєвропейських мислителів. Саме тоді, ставши домашнім учителем, О. Духнович наполегливо вивчав педагогічну літературу. За три роки учительської практики і ґрунтовного засвоєння педагогічної літератури він міг уже виховувати, за його власним визнанням, «на найкращих основах педагогіки». У 1838 р. О. Духнович займає посаду завідуючого нотаріальним відділом єпископської канцелярії в Ужгороді. Роки перебування на цій посаді були теж корисними. У багатій єпископській бібліотеці зберігалися десятки тисяч книг, значна кількість староруських рукописів і друкованих книг, які з великим захопленням перечитував О. Духнович. Це був найбільш плідний період у його житті, тут він розгорнув бурхливу громадсько-просвітительську діяльність. З 1844 р. і до кінця свого життя Духнович працював у Пряшеві. Викладаючи російську мову у Пряіпевській гімназії, він створив грошовий фонд, з якого видавалась стипендія бідним учням та студентам. У своєму будинку він організував для них безкоштовну їдальню. У роки піднесення суспільно-демократичного і національного руху трудящих Закарпаття, О. В. Духнович брав активну участь у культурно-освітній діяльності. Він засновував товариства, організував школи, видав підручники. З метою поширення прогресивних ідей засобами друкованого слова він заснував у 1850 році «Литературное заведение Пряшевское», яке об'єднувало 72 представники закарпатської інтелігенції. Під керівництвом О. В. Духновича товариство розгорнуло активну літературно-видавничу діяльність За два роки існування було видано 12 різних книг, підручники з географії та історії, календарі, літературно-художні альманахи. О. В. Духнович ходив по селах, сприяв відкриттю початкових шкіл, виступав на зібраннях учнів і дорослого населення, продовжував боротьбу за національні та соціальні права свого народу. Завдяки активній діяльності педагога було відкрито 70 українських шкіл, створено фонди для обладнання приміщень, забезпечення сиріт і дітей з бідних сімей навчальним приладдям. У цей період О. В. Духнович активно співробітничав у газетах «Вісник», «Зоря Галицька», «Слово». Як громадсько-політичний діяч і очевидець угорської революції 1848 — 1849 рр. О. Духнович не міг не висловити свого ставлення до неї. Йому як духовній особі взагалі було неприйнятним будь-яке насилля, а тим більше збройне, тому він однозначно засудив угорську революцію. Відомо, що керівники угорської революції заперечували право неугорських народів на самовизначення, а самого Духновича переслідували, бо він відстоював національні інтереси закарпатських русинів, піклувався про підвищення їхньої національної самосвідомості. 27 квітня 1849 р. О. Духнович був заарештований угорськими революційними властями. Звільнили його з-під арешту 5 травня 1849 р.

    Основні праці: буквар «Книжиця читальная для начинающих» (1847), «Краткий землепис для молодих русинов» (1851), «Сокращенная грамматика письменного русского язика» (1853), «Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских» (1857)..

  3. Вчення.

    Свідомість просвітника формувалась під впливом неприйняття будь яких форм насильництва, натомість він вітав демократичні ідеї відродження і єдності слов'янських народів, а також ідеї античної педагогіки. Олександр Васильович знав твори Платона, Плутарха, Квінтіліана. Володів латиною, грецькою, російською, старослов'янською, німецькою угорською, польською, словацькою, чеською мовами.

    Принципи навчання: природовідповідність, самоохотність, чуттєві настанови (наочність), ґрунтовність,застосування набутих знань в «действии», виховуючий характер навсання, доступність, цікаве викладення.

    Стадії засвоєння знань: сприймання, виявлення, закріплення, застосування.

    Завдання виховання: виховання у дусі гуманізму, «понеже человечество в гражданской жизни самая большая добродетель», а також «народолюбія».

    Засоби: вправи, переконання, авторитет наставника, праця, приклад.

  4. Вислови.

    "Зародки віри, надії і любові … формуються у праці".

    "Дай сину твоєму здоровий розум, дай йому добрий нрав, дай йому науку, способность трудолюбія, добре серце, любов до Бога та ближньому, дай йому добру волю, і вже дав йому багатство яке … лишаєтьсяз ним на віки".

 
   Назад

Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")