Декролі Овід бельгійський педагог, лікар, психолог 1871-1932 рр. |
|
![]() |
|
Закінчив О. Декролі медичний факультет університету в Генте, потім вів наукову роботу в Берліні і Парижі. Переїхав у Брюсель, працював асистентом в полікліниці. З 1920 р. професор Брюсельського університету, де читав курс дитячої психології та гігієни. В 1901 р. Декролі відкрив коло Брюселя Інститут для аномальних дітей, в якому на основі величезної дослідницької праці почав використовувати нові методи навчання і виховання. Результатом цих досліджень став ряд друкованих робіт, присвячений методам вивчення і класифікації аномальних дітей, а також методами їх виховання. В 1907 р. він створив школу для нормальних дітей. Широкі педагогічні кола, а також офіційні органи з народної освіти виявили інтерес до педагогічних дослідів Декролі. Окремі школи ввели у себе його систему. Декролі і його співробітники склали програму для цих шкіл. Основні праці: "Школа виховання", "Нові шляхи зарубіжної педагогіки". Декролі заснував на початку століття школу «Ермітаж». Цей навчальний заклад намагався спиратись на еволюціонуючі дитячі інтереси, навчає з урахуванням особливостей мислення дитини. В «Ермітажі» було відділення початкової і середньої освіти. В початкових класах основою навчання є центри інтересів. Вони повинні грунтуватися і організовувати навчальний матеріал у відповідності із дитячими інтересами і потребами. Такими у дітей молодшого шкільного віку визначені потреби живлення, захисту від негоди, небезпеки, в солідарності, відпочинку і самовдосконалення. Навчальний матеріал повинен братися з навколишнього середовища – природи, шкільного життя, сім'ї суспільства. В цій школі могла навчатись будь-яка дитина, але місць не вистачало. Педагоги намагалися створити гуманний клімат, середу активного спілкування. В контексті однієї теми розглядають роль ЗМІ, літератури, кінематографа, людських контактів. Розвиткові і заохоченню творчості дітей слугує шкільний журнал «Кур'єр». Самі школярі готують для нього матеріал. Заохочуються фантазія, гумор, образність. Наприклад: 13-літня Ноа пише: «Привіт, я живу на яблуні. В мене багато братів і сестер. Я чекаю часів, яких дуже боюсь. Пройде весна, літо і … мене з'їдять (розповідь «Яблука») "Дитині важливіше за все знати саму себе: яка в неї будова, як працюють її органи, яке їх призначення, як вона їсть, дихає, працює, чому відчуває голод, спрагу, холод, сонливість, чому вона боїться гнівається, які в неї недоліки і якості і т. д.". |