Бекон Роджер англійський мислитель близько 1214-1294 р.р. |
|
![]() |
|
Народився Р. Бекон на південному заході Англії, поблизу Ільчестера, в графстві Дороге. Справжне ім'я Давид Ді Радік. Навчався у Оксфорді. Вчителем Р. Бекона був Роберт Гроситист (Роберт Лінкольнський – епископ з м. Лінкольна). З 1236 по 1247 викладав у Паризькому університеті. Був близько знайомий із Фомою Аквінським та Бонавентурою. В 1277 р. був зарахований до Францисканського ордену. В 1277 р. був кинутий за грати, де перебував 14 років. Мав єдиного учня – Джона з Лондона. Основні праці: "Великий твір", "Про подовження людського життя", "Керівництво для вивчення філософії", "Мала праця", "Про веселку", "Перспектива", "Про лікарські похибки", "Третя праця", "Дзеркало алхімії". Р. Бекон вважав, що існує два способи пізнання – авторитет, який спирається на міркування, і досвід, на якому ґрунтується будь-яке знання. Приділяючи велику увагу «дослідній науці», як «володарці умозрительських наук», Р. Бекон опинився ближчим до арабських мислителів (Ібн Сісп та Аль-Фарабі та ін.), аніж до схоластиків у постановці питання про призначення знання, за допомогою якого людина може полегшити своє життя у боротьбі із природою. Створюючи свого роду енциклопедію наук. Бекон об'єднав в рамках філософії математику, фізику (оптика, астрономія, медицина, алхімія) та етику. Математика, як «природна» логіка (вроджена людському розуму) протиставляється їм «шкільній» схоластиці – логіці. Дедуктивна побутова і доказовість математичного знання роблять її зразком для інших наук. Бекон розумів три різновиди досвіду: зовнішній, що набувається за допомогою людських почуттів, внутрішній, скерований на пізнання духовних сутностей, що інтерпретуються в дусі містичного осяяння в Августина, та прадосвід, яким було наділено «святих отців» церкви. Пізнання не сприймається ним без віри. Р. Бекон виступав із різкою критикою авторитаризму схоластичної філософії, невігластва схоластичних поглядів, осуджував використання знання, що накопичено язичниками. "Ніщо не ідеально в людських винаходах". "Математика була відкрита першою з усіх частин філософії, адже від початку роду людського вона була першою, ще до потопу…". |