Абу-Алі Хусейн ібн Абдалах Сіна (Авіценна)

лікар, філософ, психолог, математик, педагог

(980-1037 р.р.)

1. Червоною ниткою крізь життя.

   Свого роду діяльнисний поліглот. Його, як всебічнорозвинуту людину, цікавило людське єство і як на нього можна вплинути за допомогою різноманітних методів.

2. Життя.

За походженням таджик, але жив у різних містах на території Середньої Азії та Ірана, займав посади лікаря і візира при різноманітних правителях Сходу. В багатьох речах був згоден із Аристотелем (наприклад, також поділяє знання на теоретичні і практичні, які називаються так тому, що їх предметом визначається виключно людськими діями. До практичних наук відносяться етика, економіка, політика).

Основні праці: "Книга зцілення”, "Книга порятунку”, "Книга знань”, "Книга показань і настанов”.

3. Вчення.

   Вимагав колективного впливу на розвиток дитини, широкого використання розвиваючих засобів: музики, поезії, філософії. Виховання повинне здійснюватись не відокремлено від інших, а спільно, щоб діти вчилися одне у одного, могли змагатись, продуктивно оволодіваючи знаннями. Необхідні різні рівні навчання, відповідно до здібностей учнів. Починати навчання слід з усної та письмової мови.
   
   Вислови.
   
   "Людині властива потреба передавати і отримувати повідомлення проте, щоб набувати і віддавати рівномірно, а також інші потреби..."