Демокрит давньогрецький філософ, основоположник атомізму (460-370 р.р. до н.е.) |
|
![]() |
Про життя Демокрита відомостей практично не залишилося. Батьківщина його Абдери на Фракийському узбережжі. Демокрит відвідав Персію, Древній Схід, він об'їздив півсвіту, щоб нагромадити досвід, знання й спостереження. З великою увагою й рідкою для парубка зосередженістю Демокрит вивчав еллінську філософію. Однак вирішальний вплив на формування поглядів Демокрита зробив філософ Левкіпп, який прибув з Мілету в Абдери. Демокрит став його вірним учнем, сприйняв від нього й далі розвинув атомістичну систему. Коли вмер батько, Демокрит, взявши належну йому спадщину виїхав мандрувати: його цікавили не тільки інші землі, міста й народи, але й знання, які він міг там одержати. Повернувшись із восьмирічної подорожі, він не привіз ні товарів, ні грошей. Тоді проти нього й була порушена судова справа про розтрату спадщини. Його судили наприкінці 440-х років до н.е. Розтрата спадщини законом абдерського поліса розглядалася як важкий злочин. Як завжди, у грецькому суді у свій захист виступав сам обвинувачуваний. Він заявив, що гроші йому були потрібні для подорожей, але це були не порожні скитання. Він їздив учитися, пізнати мудрість інших народів, їхнє життя, вдачі, звичаї, познайомитися з їхньою наукою, помірятися чинністю своїх знань із мудрецями інших країн. Тоді абдеритяни зрозуміли, що перед ними справжній мудрець. І вони не тільки зняли з його обвинувачення, але й оцінили його твір на суму навіть набагато більшу, ніж вся витрачена спадщина. Ще його ушанували мідними статуями, а надалі за його діяльність, за корисні поради місту дали йому почесне прізвисько Мудрість. Немає точних даних і про те, коли саме Демокрит відвідав Афіни. Імовірно, це було або напередодні, або на початку Пелопоннеської війни. Відповідно до деяких джерел, він пробув в Афінах досить довго. На відміну від Геракліта, якого називали "плачучим філософом", Демокрит відомий як "філософ, що сміється". За словами Сенеки, сміх Демокрита був викликаний несерйозністю всього того, що люди роблять цілком серйозно. Сам Демокрит уважав найбільш серйозною справою заняття науками. Про старість і смерть Демокрита складені легенди. Наприкінці життя Демокрит втратив зір. Про це ходили різні слухи. Багато хто говорили, що Демокрит сам навмисно позбавив себе зору. Існує легенда про те, як він віддалив час своєї смерті, вдихаючи запах теплих булок. Щоб не померти у свято, воно робив це протягом трьох днів, а потім помер спокійно 107 років від роду, як про це повідомляє Гіппарх. . Основні праці: Написав більше ніж 70 робіт з фізики, математики, риторики, філософії. Відповідно до вчення, все що відбувається являє собою рух атомів, які різняться за формою й величиною, місцю й розташуванню, перебувають у порожньому просторі у вічному русі й завдяки їхньому з'єднанню й роз'єднанню речі й мири виникають і приходять до загибелі. В основі світу, згідно Демокриту, лежать два початки - атоми й порожнеча. "Атомос" переводиться із грецького як "неподільне". Атоми Демокрит уважав дрібними, неподільними частками, які носяться в порожнечі й відрізняються друг від друга лише формою, величиною й положенням. Атоми чисельно нескінченні. Зіштовхуючись і зчіплюючись між собою, вони утворять тіла й речі, з якими ми маємо справу в повсякденному житті. Навколишні нас речі, уважав Демокрит, ми сприймаємо за допомогою почуттів, тоді як атоми осягаються розумом. "Хто вчиться всьому – той не знає нічого". "Гарними людьми стають скоріше від тренувань, ніж від природи..., виховання перебудовує людину, і створює (їй другу) природу". "Деякі всезнайки не мають розуму..., прекрасна міра у всьому..., треба міркувати не скільки про багато знання, скільки про всебічну освіту розуму”. "Якби дітей не примушували до праці, вони не навчилися б ані грамоті, ані музиці, ані гімнастиці, ні тому, що закріплює (добродетель) – сорому". "Найгірше чому може навчитись молодь – легковажність". |