Татіщєв Василь Микитович

1. Червоною ниткою крізь життя.

   «Головною наукою» Татіщев вважав таку, «щоб людина мала можливість себе пізнати».

2. Життя.

   Народився Василь Микитович в родині поміщика. Брав участь в осаді Нарви (1704р.), у Полтавській битві (1709р.). у Пруському поході (1710-1711 р.р.). В 1714р. був посланий до Прусії, можливо для навчання. В 1720 Татіщев був призначений управляючим гірними заводами Урала і Сибіру. На цій посаді Татіщев велику увагу приділяв навчанню робітників. З цією метою він в 1721р. почав організовувати школи при Укруському заводі: словесну (для навчання читанню і письму) і арифметичну. З 1724р. Татіщев знаходиться у Швеції, де слідкував за навчанням російських учнів гірній справі і мистецтву креслення. Після поверненні стає раднаком бергколегії. В 1727-1733 рр. працює у монетній конторі, з 1730 р. керує нею. До 1737 р. ним були відкриті Катеринбургська, Каменська і Сайкамська горнозаводські школи. В 1734р. стає головою уральських і сибірських державних заводів і продовжує приділяти велику увагу організації шкіл. Татіщев хотів, щоб організували школи і при приватних заводах, але ця думка зустріла різний опір у власників заводів Демідових і Строганових. Василь Микитович висунув план створення в Росії двох академій чи університетів, гімназій в різних містах, вимагав значного збільшення кількості вчителів витрат на їх утримання.

   Основні праці: «Разговор двух приятелей о пользе наук и училищ», «Учреждения, коим порядкам улители русских школ имеют поступать», «История Российская», «Духовная», «Записки об учащихся и расходах на просвещение в России».

3. Вчення.

   В.М.Татіщєв відкрив кілька гірнозаводських шкіл, виклав в раціоналістичному дусі ідеї виховання і навчання в ряді творів. Він приходить до висновку, що виховання і навчання повинні відповідати вікові людини. Як змінюються в позитивний бік людини його знання, так і змінюється знання людства. Основна мета «Разговора…» - доказати необхідність відправки молодих людей за кордон для навчання необхідним і корисним наукам. «Желание и надежда» на засновані Петром школи виявилися, за спостереженнями Татіщєва, недієздатними. Тому він пропонує створити нові училища і виправити старі. Опрацьована Татіщєвим програма дворянського виховання передбачала навчання світським наукам і релігії. Він висунув план відкриття академій і університетів, гімназій і академій ремесел. Татіщев обгрунтував ідею, що вчитель повинен не тільки знати свій предмет, але й володіти вмінням навчати.

4. Вислови.

   "Неохідні науки (тілесне і духовне виховання) - це ті, «яко душевно, так і тілесно дуже необхідні, так як від немистецтва чи незнання, що в них міститься корисні навпаки благополучні бути".

   "Корисні (граматика, риторіка, іноземні мови, арифметика, географія, історія, ботаніка, хімія)".