Біне Альфред

французький психолог

1857-1911 рр.

1. Червоною ниткою крізь життя.

   "Нам уявляється нескладним примріти різні вимоги до старої і нової педагогіки. Стара педагогіка повинна нам давати проблеми, що необхідно вивчати, нова педагогіка покаже нам шляхи вивчення".

2. Життя.

Народився Біне у Ницці. Прибув до Парижу 1871 р. і прослухав курси права і медицини. Зайнявся з 1880 р. психологєю практичною та паталогічною. Він надрукував у “Revue philosophigue”, “Mind”, “Revue scientifgue”, “Archives de physiologie” ряд досліджень над над чуттєвістю, галюціеаціями та іншим. Написав “La psychogie du raionnement”, в якому вперше говорив про застосування гіпнотизму до психології, потім видав разом з доктором Фере: „Le Madnetisme”, в якому не тільки викладено вчення Шарко, але містяться власні дослідження над гіпнотизмом, що розглядаються як метод дослідної психології, „Perception interieure” – праця, нагороджена академією в 1887 р.; “Etudes de psychologie experimntale” (1888 р.) – містить нарис статевої психопатології та дослідження над психічним життям мікроорганізмів.

Основні праці: “La psychogie du raionnement”, „Le Madnetisme”, „Perception interieure”, “Etudes de psychologie experimntale”.

3. Вчення.

Біне вивчав широке коло психологічних проблем – патології свідомості, розумової втоми, гіпнотичного навіювання, індивідуальних особливостей процесів пам'яті, графології і т.д., намагався викорінити в психології об'єктивний метод дослідження. Виступив піонером експериментальних методів у вивченні вищих психологічних функцій, перш за все мислення. Найбільш відомі розробки Біне в області створення тестів інтелекту. На початку ХХ ст. разом з Т. Сімоном провів ряд експериментів з вивчення уваги, пам'яті, мислення дітей. За заказом Міністерства освіти результати цих експериментів після відповідної статистичної обробки були перетворені в задачі для відбору розумово відсталих у спеціальні школи. В 1905 р. була надрукована шкала Біне-Сімона, пізніше багаторазово модифікована у різних країнах, вона стала праобразом сучасних методів тестування інтелекту.

4. Вислови.

"Інтелект будь-якої особи здатний до розвитку: тренуванням і працелюбством, а особливо методичністю можна зробити в буквальному розумінні більш розумними, ніж раніше... Я б ще додав, що для розумної дії не стільки важливий об'єм схильностей, скільки манера користуватися ними, - так би мовити інтелектуальне мистецтво, а це мистецтво необхідне і повинне розвиватись разом із тренуваннями".