Гегель Георг Вільгельм Фрідріх

німецький філософ

1. Червоною ниткою крізь життя.

   У кого є мета в житті і добра жінка – у того є все.

2. Життя.

Народився у сім'ї високопосадовця. 1788-1793 рр. вчився у Тюбингенському теологічному інституті, де прослухав філософський і теологічний курси. Доброзичливо зустрів революційні події у Франції. В цей період виступав супротивником феодальних укладів у Германії, був прибічником однобічникової революції. В 1808-1816 рр. був директором гімназії в Нюрнберзі. Після пораски Наполеона і розповсюдження реакції Гегель еволюціонує у поглядах, стверджуючи, що Пруська держава влаштована на розумних началах. У1818 р. був запрошений для читання лекцій у Берлінському університеті.

Основні праці: "Народна релігія і християнство”, "Життя Іїсуса”, "Феноменологія духа”, "Наука логіки”.

3. Вчення.

Мета виховання – зробити людину самостійною істотою, тобто істотою із волею, пробудити до життя самостійний розум учнів, їх мораль. Це можливо, якщо пов'язувати навчання і виховання із набуттям особистого досвіду.

Головна ідея – про самонародження людини в процесі її власної діяльності. Серед здібностей, що культивуються вихователями дві головні – мораль і розум.

Виділяв два боки виховання: навчання і дисципліна. Був проти елітарних концепцій освіти. Тяжів до формування освіченого громадянина як вільного члена суспільства. Розвивав системний і історичний підхід до проблем виховання і навчання. Відстоював ідеал цілісного формування індивіда в контексті культури людства.

Закони виховання – бадьорість, профілактика почуття неповноцінності, тренування етичного, відповідність моральних навичок з традиціями людей, що оточують, підтримка вихователем почуття довіри до самого себе, самостійне «відкриття» індивідом етичних законів і їх повне усвідомлення для себе. «Обов'язок виховання дітей – обов'язок сім'ї і держави». Пророкував цінність церкви.


4. Вислови.

   "Наука є самотворчістю розуму".

   "Слухняність є початком мудрості".