Маслоу Абрахам Гарольд

лідер світової психології ХХ ст.

1908-1970 рр.

1. Червоною ниткою крізь життя.

   Маслоу представив широку і переконливу концепцію мотивів людини, хоча саме самоактуалізація притягнула його увагу і заволоділа уявою.

2. Життя.

Народився у Нью-Йорку. У 18 р. вступив до Нью-Йоркського Сіті-Коледжу. Інтерес до психології виник у нього на останньому курсі коледжу. Систематично займатись психологією він почав, вступивши до Корнельського університету. Потім він перевівся до університету штата Вісконсі, де активно зайнявся експериментальним дослідженням поведінки тварин. Тут він отримав ступінь бакалавра, а в 1931 – магістра. В 1934 р. у віці 26 років – ступінь доктора філософії. Деякий час працював на промисловому виробництві. Був професором психології в Бруклінському коледжі та Массачусетському університеті. Поєднав академічну діяльність із підприємницькою, заснував власне підприємство Maslao Cooperag Corporation. Але 8 червня 1970 р. у нього стався серцевий напад.

Основні праці: “The psychology of scence”, “Motivation and personalety”, “The farther reaches of human nature”.

3. Вчення.

У логіці ідей Маслоу освіта постає в світі фенологічної концепції: вона повинна бути гуманістичною в тому розумінні, щоб найбільш щільно і адекватно відповідати реальній природі людської особистості. Сутність цього у тому, щоб „допомагати людині віднайти в собі те, що у ній вже закладено, а не навчити її, „відливаючи” у визначену форму, що придумана кимсь заздалегідь, апріорі”. Таким чином, вчення, що скеровується „ззовні”, повинне поступатися вченню, скерованому „зсередини”, що відкриває найбільш сприятливий шлях до самореалізації особистості. Функція вчення, відповідно до цієї логіки, реалізується через розуміння умов для само актуалізації дитячого „я”.

4. Вислови.

"Людська природа далеко не така погана, як про неї думають".

"Не існує ідеальних людей! Можна знайти добрих людей, можна знайти великих людей. Дійсно існують творці, ясновидці, мудреці інші ціатори. Це дє нам можливість із надією вдивлятьсь у майбутнє нашого роду, хоча такі люди зустрічаються зрідка. Але разом з тим ці ж люди можуть відчувати відчай, бути розгніваними, егоцентричними, злими. Для того, щоб уникнути розчарування у людській природі, ми повинні відмовитись від ілюзії стосовно неї. Повний, здоровий, нормальний і бажаний розвиток міститься в актуалізації людської природи, в реалізації її потенціальних можливостей і розвиткові її до рівня зрілості тими шляхами, які диктує ця прихована, слабко видима основна природа. Її сектуалізація повинна забезпечуватися скоріше ростом з середини, аніж формуванням зовні".