Крупська Надія Костянтинівна

педагог-марксист

1869-1939 рр.

1. Червоною ниткою крізь життя.

   "Вимагається коріна перебудова всієї системи народної освіти, стосовно нових запитів народного господарства, нової основи суспільного життя, соціалістичних виробничих відносин. Основним моментом в цій перебудові є політичне виховання".

2. Життя.

Н.К. Крупська народилася у Петербурзі в 1869 р. Закінчила гімназію, а в 1889 р. вступила на історико-філологічне відділення Найвищих жіночих курсів (Безстужевських) у Петербурзі. Також увійшла до гуртка революційно скерованих студентів. Надія Костянтинівна пішла з курсів і стала займатися революційною пропагандою серед робітників столиці. З осені 1891 р. – вчителює в с. Смоленському на Шліссельбурзькому тракті (поблизу Петербургу). Вела активну педагогічну і політичну діяльність, за що і була зарештована в 1896 р. У 1894 р. знайомиться із В.І. Леніним. Восени 1894 р. Крупська організувала гурток робітників – учнів школи, з якими вів заняття Володимир Ілліч. 1895 р. – політична організація «Союз боротьби за визволення робітничого класу», членів якого того ж року було заарештовано. З 1897 р. Крупська з Леніним перебувають у засланні в с. Шушенському. Після ссилки за кордоном, але у 1905 р. вони повертаються до Росії. Ще не раз життя вимагатиме від неї відвідати чужину, але на тлі тогочасних подій ця жінка не уклінно веде наукову педагогічну і пропагандистку роботу. Вона керувала рідом журналів, писала статті і книги з педагогічних проблем, читала лекції в Академії комуністичного виховання, підтримувала тісний зв'язок із вчителями і учнями, вела переписку із працівниками освіти.

Основні праці: «Жінка – робітниця», статті в журналі «Вільне виховання», «Чи слід навчати хлопчиків жіночій справі?», «До питання про вільну школу», «Самогубства серед учнів і вільна трудова школа», «Народна освіта і демократія», «До питання про цілі школи».

3. Вчення.

Завдання виховання повинні підкорюватися задачами комуністичного виховання і торкатися кожного предмета і всього змісту навчально виховної роботи в школі взагалі. Кожний навчальний предмет повинен вивчатись в школі у зв'язку із іншими предметами і з конкретним життям. Вчителям необхідні глибокі знання. Педагог тісно пов'язувала питання трудового виховання із політично технічним навчанням.

Велику роль Н.К. Крупська відводила виробничій праці учнів. Вона зазначила, що робота в шкільних майстернях повинна бути педагогічно обміркована і не допускати ремісництва. Багато уваги Надія Костянтинівна приділяла методиці роботи з піонерськими загонами і намагалася викорінити бойскаутизм, який трохи не склався, розуміючи підпвонерізацією – боротьбу за занання. Вона не змішувала вищезазначене поняття з самоврядуванням, що розумілось нею, як «орган управління». Вона також пропонувала ідею тісного зв'язку сім'ї і школи. Н.К. Крупська виступала як історик педагогіки.

4. Вислови.

"Учень – лише засіб для досягнення державних цілей. Заради цих цілей виховуються у ньому відомі почуття і навички і прищеплюються йму відомі вогляди… Вчитель – це засіб для проведення цих цілей".

"Мати – природний вихователь".