Конфуцій (Кон-фу-цзи – почесний учитель Кун) давньокитайський філософ, засновник конфуціанства 551-479 до н.е. |
|
![]() |
Великий просвітитель і педагог став відомим в Європі як Конфуцій уже після смерті. Конфуцій – це латинізоване ім'я від Кун Фу-цзи, що значить "учитель Кун». Кун – прізвище роду, а звали Конфуція Цю, що в перекладі означає "холм". Він народився в царстві Лу. Він виходець з розореної аристократичної сім'ї. Батько його Шу-лян Хе помер, коли хлопцю виповнилося 3 роки, тому піклувалася про нього і намагалася дати достойну освіту його мати Янь Чжен-цзай, незважаючи на знані матеріальні труднощі. В 7 років пішов в школу і почав називатися Чжунні, де став кращім учнем. У 19 років він одружився і в нього народився син Лі. В юності Конфуцій працював на державній службі, але не довго. Його високі моральні якості не дали досягти успіху в політиці і він пішов у педагогіці і з 22 років став учителем, досягти саме на цій ниві великих успіхів. Конфуцій вважається першим приватним учителем у Китаї. З ціллю пропаганди своїх ідей подорожував по царствах Китаю, але не зустрівши підтримки, повернувся на Батьківщину, щоб стати упорядником стародавніх, канонічних книг, викладаючи своє вчення і викладацьку діяльність. У 497 р. до н.е. Конфуція назначили губернатором міста Чхун-ду. Тепер він міг на практиці здійснювати свої ідеї. Він вивчив біля 3 тисяч учнів, 72 з них стали видатним особистостями. У 479 р. до н.е. Конфуцій помер. Основні праці: “Бесіди і судження” (“Лунь-юй”). В трактаті відтворюються бесіди філософи і учнів і знаходять відбиток педагогічні погляди філософа. Упорядник записок “Весна і осінь”, “Книга історії”, “Книга віршів і пісень”, “Книга змін”. Методика викладу в школі Конфуція передбачала діалоги вчителя із учнями, класифікацію і порівняння фактів і явищ, наслідування прикладам. Конфуцій вбачав виховання, моральне самовдосконалення як значні фактори людського буття, обов’язкові умови благополуччя. Стабільність суспільства, вважав Конфуцій, зіждеться на вихованні відповідно соціальному призначенню “Імператор повинен бути імператором, сановник – сановникам, батько-батьком, син – сином”. Природа людини – той матеріал, з якого при правильному вихованні можна сформувати ідеальну особистість. Але зважав можливість впливу спадковості. Ідеально вихована людина за Конфуцієм, повинна мати найвищі якості: благородство, розважливістю, шанобливістю, вбачати істину, мати багату духовну культуру. Фактично, філософу належить практично перше в історії людства ідея всебічного розвитку особистості, де увага більше приділяється моральному вихованню, аніж освідченості. Програмою морального, розумового, естетичного, фізичного розвитку передбачалося навчання “синів неба” та “благородних мерків” вищезазначеним “мистецтвам”. "Витися і час від часу повторювати вивчене". "Якщо не можеш вчитися сам, то як ти можеш вчити інших людей?"
|