Квінтіліан Марк Фабій

римський адвокат і оратор.

42-118 рр. н.е.

1. Червоною ниткою крізь життя.

   Як викладач Квінтіліан Марк Фабій протягом свого життя вперше в світовій історії педагогіки зробив спробу розробити методичні правила навчання.

2. Життя.

Відомий оратор періода могутності Римської імперії, підбив підсумки теорії і практики виховання пануючих класів рабовласницького суспільства. Квінтіліан черпав свої ідеї з греко-римської культурної спадщини (Гомер, Гесіод, Есхіл, Софокл, Еврипід, Демосфен, Цицерон та ін.) Він тривалий час займався викладанням (крім того, що був вченим, політиком і оратором) – тому його роботи методично дуже добре розроблені. Ряд спостережень і методичних правил навчання Квінтіліана було використано пізніше гуманістичною педагогікою.

Основні праці: “Про виховання оратора” (De institutione oratoria) (12 книг).

3. Вчення.

Міркуючи про природу людини, Квінтіліан вірив в позитивні якості людської натури, не рахуючи, однак, такі якості єдиними (діти “від природи мають нахил до гіршого”. Побороти погані якості допомагає виховання. Щоб досягнути високих результатів в педагогіці, вважав Квінті ліан. Необхідно об’єднати природну доброту людини і виховання тому, що і два початки не можуть існувати одне від одного. Виховання не повинно формувати вільну людину. Здорове сімейне виховання повинно берегти дитячу психіку, не допускати присутності дітей у “неблагопристойних місцях”. При вихованні не можна використовувати фізичні покарання, тому що биття прищеплює сором’язливість, а значить і рабські якості. З огляду важливості вільного виховання необхідно уважно вибирати няньку для малюка, які слід мати достойні моральні якості. Вчитель повинен заміняти учню батька, привчати його міркувати і діяти самостійно. Відштовхуючись від педагогічних ідей Плутарха, Квінтіліан спирався на необхідність корисної суспільству освіти.

Мета виховання за Квінтіліаном – це серйозна підготовка до виконання громадянських обов’язків.

Ідеалом людини–громадянина він вважав афінського політичного діяча Перикла. Квінтіліан віддавав перевагу організованому шкільному навчанні у порівнянні із домашнім. Стверджував, що дух змагання процесі навчання “часто буває причиною доброчесності”. Виступав за загальне навчання для всіх верств населення. Вершиною освіти вважав оволодіння мистецтвом оратор (“поетами народжуються, а ораторами стають”). Досягнути такого результату він пропонував за допомогою визначеної ним системи навчання, яку описав у своєму творі. Навчання слід було вести індуктивним шляхом – від простого до складного, спираючись на роботу пам’яті (“топологічний прийом”).

4. Вислови.

"Досвідчений наставник перш за все повинен вивчити розум і природу дитини, з якою він буде працювати."

"Нехай вчитель викликає в собі батьківські почуття до своїх учнів і нехай постійно уявляє себе на місці тих особ, які віддають на навчання йому своїх дітей."

"Дитина – дорогоцінний сосуд, а бити її – піднімати руку на святиню."