Толстой Лев Миколайович

російський письменник

1828-1910 рр.

1. Червоною ниткою крізь життя.

   Лев Миколайович вирішив почати, як він вважав, реформування своєї країни зі своїх володінь, створивши в них модель нової школи, адже відомо, що країна починається з освіти.

2. Життя.

Лев Миколайович народився у Ясній Поляні Тульської губернії у сім’ї, яка належала до стародавнього шляхетного роду. Батьки померли рано і його освітою займалася регент Т.А. Ергольська. З осені 1841 по весну 1847 р він жив Казані, навчався в Казанському університеті: один рік на східному відділенні філософського факультету і два роки на юридичному. Залишивши в 1847 р. університет, Л.М. Толстой повернувся на Батьківщину і тут вирішив зайнятися покращенням побуту селян, для дітей яких вирішив відкрити школу в 1849 р. З того часу Толстой протягом всього життя постійно повертався до школи і педагогіки. В 1851-1855 рр Л.М. Толстой зарахували на військову службу і відправивши на Кавказ, потім ін брав участь у захисті Севастополя. В 1959 р. Толстой знову взявся за шкільництво у Ясній Поляні.
Педагогічна діяльність Толстого поділяється на три періоди:
перший – 1859-1862 рр. (створення Яснополянської школи, затвердження педагогічних основ навчання, діяльність з відкриття інших шкіл),
другий – 1870-1876 рр (пише і друкує “Азбуку” і “Нову Азбуку”, виступає із новими статтями, робить спробу відкрити учительські курси);
третій – починаючи з кінця 80-х рр. і до кінця життя письменника (співпадає із розробкою релігійно-морального учіння і осудам всіх вад навколишнього середовища).

Основні праці: “Азбука”, “Нова азбука”, статті, листи, “Про виховання”, "Про науку”.

3. Вчення.

Яснопольська школа Толстого була своєрідним протестом проти старої схоластичної школи. Л.М. Толстой був на боці демократизації школи, намагався наблизити школу до народу. Особливо цінним у досвіді Толстого є навчання дітей читанню (механічне і постійне, з розумінням, спільно із учителем, і один із одним), написанню творів, викладання елементарної арифметики, елементів алгебри і геометрії (планіметрії), каліграфії. Займалися із дітьми декілька жителів. Справою учителя було лише пропонувати вибір різноманітних способів навчання і викладання предметів. Гостей школи, яких було не мало, вражало перш за все відношення школярів до неї: добровільні, без примусу, щоденні заняття по 8-9 годин, постійна робота думки учнів. Заняття йшли настільки успішно, що деяких хлопчаків селяни стали запрошувати в якості землемірів. До негативних сторін навчання Яснопольській школі можна віднести: сприйняття Толстим народної школи як примітивної школи, грамоти, недооцінка системи знань, неприйняття режиму і розпорядку в школі, та прийняття звукового методу навчання.

Умови успішного навчання за Толстим:
створення природної, здорової атмосфери,
постійний різнобічний зв’язок навчання із життям і навчанням та виховання,
використання в навчанні різноманітних методів і прийомів у відповідності із особливостями дитячої психіки,
самостійна робота дітей,
міжпредметні зв’язки,
забезпечення зв’язку розумового і фізичного розвитку.

4. Вислови.

"Якщо учень в школі не навчиться сам нічого створювати, то і в житті він завжди буде тільки копіювати, так мало таких, які, навчившись копіювати, вміли б надати знанням самостійний прикладний характер".

"Якщо вчитель живе життям учнів, він бачить, як прикладаються знання в житті, в практиці, це і є показник того, що знають і вміють. Головна умова, по-моєму, необхідна для сільського вчителя, - це повага до того середовища, з якого його учні, друга умова – розуміння усієї важливості відповідальності, яку бере на себе вихователь".