Вітальна сторінка arrow Мультимедіа галерея arrow Видатні педагоги та філософиarrow Дістервег Фрідріх Вільгельм Адольф
Tuesday, 11 December 2018
Меню
Вітальна сторінка
Робоча Програма
Змістовні модулі
Тека творчих завдань
Мультимедіа галерея
Презентації
Екзаменаційний мінимум
Глосарій
Журнал
Тестовий контроль
Форма Авторизації





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Мультимедіа галерея
 

Дістервег Фрідріх Вільгельм Адольф

німецький педагог

1790-1866 р.р.

  1. Червоною ниткою крізь життя.

    Ф.В.А. Дістервег був революціонером в житті і в науці, підтверджуючи це кожним його етапом.

  2. Життя.

  3. Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег народився в місті Зігені (Німеччина) в сім'ї чиновника-юриста. Вчився в середній латинській школі, де панував дух муштри і зубріння. У 1808 р. вступив до Герборнського університету, потім вчився в Тюбінгенському університеті, який закінчив у 1811 р., здобувши вчений ступінь доктора філософських наук. У студентські роки захоплювався не лише філософією, а й історією, математикою. Закінчивши університет, працював викладачем фізики і математики в середніх школах Франкфурта-на-Майні і Ельберфельда. Дуже вплинули на педагога роки діяльності (1813-1818) у зразковій школі м. Франкфурта-на-Майні, у якій працювали учні і послідовники Песталоцці. Він керував вчительськими семінаріями, викладав педагогіку, математику і німецьку мову і одночасно був вчителем дослідних початкових шкіл при цих семінаріях. У 1820 р. прусський уряд в Мерсі, біля Дюссельдорфа відкрив учительську семінарію, поставивши на чолі цієї установи Дістервега. Він викладає там математику, педагогіку, німецьку мову, працює вчителем дослідних початкових шкіл при семінарії, створює курси для удосконалення учителів. З 1827 р. до своєї смерті видає цікавий журнал "Рейнські листки для виховання і навчання". Дістервег редагував його сорок років і помістив у ньому понад 400 статей. З 1832 році він керував Берлінською учительською семінарією, яку перетворив у центр учительської освіти. В цей час він підготував 20 підручників для народної школи і кілька методичних керівництв. У 1835 році вийшла його двотомна праця "Керівництво до освіти німецьких учителів" (перший том був присвячений загальним питанням дидактики, другий - містив методики викладання окремих предметів). Книга набула широкої популярності. У 1832-1841 рр. він створив у Берліні 4 учительських товариства, а в 1848 році був обраний головою "Загальної німецької вчительської спілки". Того ж року разом із прогресивними депутатами прусських національних зборів підписав "Записку 23", в якій засуджував конфесійні школи і ставив вимоги створення єдиної школи для дітей усіх націй. У 1847 р.і Дістервег був усунутий з посади директора семінарії за таке вільнодумство, а в 1850 р. звільнений у відставку, однак він не припиняв літературно-педагогічної і громадської діяльності, видавав журнал "Педагогічний щорічник". У 1854 р. були видані реакційні "Правила про викладання в учительській семінарії і в початковій школі", які відкинули школу далеко назад. Дістервег вів боротьбу проти них у пресі, в палаті депутатів, куди був обраний учительством у 1858 р. Боротьба Дістервега проти "Правил" мала великий вплив на учительство і громадську думку. Дістервег продовжував свою діяльність до кінця свого життя, він помер у 1866 році.

    Основні праці: Більш як 400 статей у “Рейнських листках для виховання і навчання”, “Керівництво до освіти німецьких вчителів”, більше 20 підручників і керівництв з математики, німецької мови, географії-астрономії.

  4. Вчення.

    Зміст освіти: багатостороннє вивчення невеликої кількості матеріалу, висуває ідею єдності формальної і матеріальної цілей освіти. Головним критерієм відбору навчального матеріалу залишається його сприяння розвитку пізнавальних здібностей. Відповідно виділяються 2 групи предметів: історичні (історія, географія, історична частини граматики); раціональні (філософські і математичні науки).

    Групи методів навчання:

    метод – повідомлення, що дає готові знання, вимагає від учнів головним чином пасивного сприйняття:
    • складовий;
    • запитальний (запитально-викладовий, удавано-запитальний, гра у запитання);
    • розвиваючий (дослідницький, що збуджує самостійність учнів);
    • викладовий (метод Шлейермахера);
    • запитальний (метод Сократа).
  5.  

Дидактичні принципи: наочність, свідомість, урахування вікових особливостей дітей, систематичність, грунтовність.

Вислови.

"Будь-який метод є поганим, якщо привчає дитину до простого сприйняття або пасивності і добрим, якщо збуджує у неї самодіяльність".

"Не поспішай при вивченні основ".

 
   Назад

Всі матеріали й мультимедиа ресурси використаються винятково в навчальних цілях і служать тільки для ознайомлення.
Щоб заявити про порушення авторських прав, необхідно відправити нам письмове повідомлення на адресу електронної пошти: wshark.inc@gmail.com або wshark@ksu.ks.ua
(спершу ознайомтесь з нашим повідомленням "про авторські права")