Іоанн Златоуст стиліст, талановитий проповідник близько 347-407 рр. |
|
![]() |
|
Основні праці: «О тщеславии и о том, как долино родителям воспитівать детей», «Бесіда о вдовицях, о воспитании детей и о милостыне», «Слово об учении и наставлении», «Слово о воспитании детей», «Новий Маргарет». Здійснив величезний вплив на формування візантійско-православної педагогічної думки. Один з найвідоміших проповідників православної церкви. В його проповідях викладались основи християнської методики навчання і морального виховання. Пропонував християнські методи виховання із урахуванням античної традиції: настанови і бесіда, а також – поради, застереження, переконання, які виключили авторитарні методи тиску і змушуванні. Завдання школи - «наставить душу и сформировать ум». У справі виховання необхідно звертатися до самого божественного в людині: його волі, його самодіяльності, що ґрунтується на моралі. Показав приклад того, як наставнику слід звертатися до осбистості кожного учня, а не до маси, будувати своє мовлення так, щоб воно було образним, зрозумілим, емоційним, конкретним, наочним і повністю розкривав зміст того, що вивчається. Головним джерелом пізнання за Златоустом є Біблія. |