Іоанн Златоуст

стиліст, талановитий проповідник

близько 347-407 рр.

1. Червоною ниткою крізь життя.

   И приехав мне уже ту от отечества мого с сожалением потчащахся латинску языку приучатися ради, иж бы моги преложити на свой язык. Что ещё не преложено; иж наших учетелей чуждые наслаждаются, а мы гладом духовным таем, на свой зряче. И тою ради немало лет изнурих в граматических, и в диалектических, и в прочих науках приучахся…

2. Життя.

Основні праці: «О тщеславии и о том, как долино родителям воспитівать детей», «Бесіда о вдовицях, о воспитании детей и о милостыне», «Слово об учении и наставлении», «Слово о воспитании детей», «Новий Маргарет».

3. Вчення.

Здійснив величезний вплив на формування візантійско-православної педагогічної думки. Один з найвідоміших проповідників православної церкви. В його проповідях викладались основи християнської методики навчання і морального виховання.

Пропонував християнські методи виховання із урахуванням античної традиції: настанови і бесіда, а також – поради, застереження, переконання, які виключили авторитарні методи тиску і змушуванні.

Завдання школи - «наставить душу и сформировать ум».

У справі виховання необхідно звертатися до самого божественного в людині: його волі, його самодіяльності, що ґрунтується на моралі.

Показав приклад того, як наставнику слід звертатися до осбистості кожного учня, а не до маси, будувати своє мовлення так, щоб воно було образним, зрозумілим, емоційним, конкретним, наочним і повністю розкривав зміст того, що вивчається.

Головним джерелом пізнання за Златоустом є Біблія.

4. Вислови.

   "Людина не може бути одарованою із самого початку від природи доброчесністю чи пороком, так само як вона не може бути природженим ткачем чи писарем".

   "Людина стала людиною завдяки розуму".

   "Якщо філософ не знаходить собі застосування, то такий філософ".